Лад як всевисотна організація звуків, за принципом стійкості та нестійкості, розгляд видів: мажорний, мінорний, модальний. Загальна характеристика сучасної теорії музики. Знайомство з методом композиції на основі дванадцяти тонів, розгляд особливостей.
Кількість звуків, які входять в певну ладову організацію, завжди у строгій обмеженій структурі ладу, а самі звуки називаються с т у п е н я м и ладу. Проте ступінь їхньої стійкості різноманітна: найстійкіша із усіх являється тоніка (звук I ступені, він же - прима тонічного тризвуку), являє собою головну ладову опору, звуки же III та V ступенів (тобто, відповідно, терція та квінта тонічного тризвуку) стійкі у меншій мірі. Зате роль III ступені дуже велика у прояві ладового нахилу: якраз III ступінь (точніше - її інтервальне відношення з тонікою) являє собою своєрідним індикатором і визначає сам лад - буде мажор чи мінор. II та IV ступені розташовані між двома стійкими ступенями кожна, але якщо у мажорі оточують II ступінь стійкі звуки I та III ступенів відстають від неї на однаковий інтервал - велику секунду, то від IV ступені до V ступені буде цілий тон, а до III ступені - тільки півтон, у наслідок цього її тяжіння до III ступені проявляється набагато сильніше та яскравіше, ніж до V ступені. Гами деяких різновидів обох ладів (наприклад, гармонічного мажору і гармонічного мінору, чи мелодичного мажору і натурального мінору і, навпаки, натурального мажору і мелодичного мінору), побудовані від одного й того самого звуку, будуть звучати майже однаково, відміняючись тільки звуком III ступені - головною і єдиною точною особливістю того чи іншого ладу.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
