Основи матеріалознавства - Реферат

Всі ці мінерали відрізняються один від одного властивостями, тому перевага в породі тих чи інших мінералів змінює її будівельні властивості: міцність, стійкість, вязкість і здатність до обробки (до полірування, шліфування і т.п.). Порівняно з кварцом польові шпати мають значно меншу міцність (120-170 МПА при стиску) і стійкість, тому вони рідше зустрічаються в осадових породах (головним чином, у вигляді польовошпатових пісків). Вони складають глини, а також можуть перебувати як домішки в піщаниках, алевролітах, вапняках і в багатьох інших породах, істотно змінюючи їхні фізико-хімічні властивості. Осадові породи, залежно від умов утворення поділяють на три групи: - уламкові породи, або механічні осадки: пухкі (наприклад, гравій, глини, піски), що залишилися на місці руйнування порід або перенесені водою, а також льодом (льодовикові відкладення) або вітром (еолові відкладення), зцементовані (піщаники, конгломерати, брекчії); До першої групи відносять мінерали магматичного й метаморфічного походження (звичайно зерна цих мінералів кулеподібні), до другої - мінерали, що утворилися на місці випадіння осаду або в породі.Матеріали, що існують у природі в обмеженій кількості, як правило, дуже дороги. Природно і його прагнення зробити матеріал багатофункціональним, розширити можливості його застосування. В останні роки цей матеріал найчастіше користується великим попитом, ніж його натуральний аналог. На жаль, до появи штучного камення доводилося задовольнятися тільки існуючими в природі кольорами, але багато каменів рідкі й коштують недешево, тому не кожному прийдуть по кишені. Визначившись із кольорами, і підібравши необхідний матеріал, людина починає замислюватися про його екологічність, адже ніхто не захоче обробляти приміщення шкідливим для здоровя матеріалом.Спочатку деревину застосовували «на корені», у вигляді труску й бурелому, а як будівельного матеріалу використання деревини стало можливим з винаходом ручного інструмента. На поперечному розрізі стовбура розрізняють такі основні частини: кору, луб, камбій, власне деревину (що складається із заболоні і ядра) і стрижень. У процесі життя дерева відбувається відмирання внутрішніх клітин деревини. Кора має два шари - зовнішній корковий, що являє собою мертву кірку, яка охороняє дерево від зовнішніх впливів і пошкоджень, і внутрішній - луб"яний, по якому живильні речовини надходять із крони. Нові клітини утворюються шляхом розподілу вихідних клітин на дві частини, причому одна з них залишається в камбіальному шарі, а десять інших переходять у деревину.Метали - клас хімічних елементів з певними хімічними і фізичними властивостями: метали добре проводять електрику і тепло, непрозорі, але можуть відбивати світло; ковкі, що дозволяє надавати виробам з них потрібну форму і розкатувати в плоскі пластинки, пластичні, що дає можливість витягати тонкий дріт. Область застосування металів визначається їх властивостями. Дуже важливою властивістю більшості металів є пластичність, тобто здатність змінювати зовнішню форму при дії сторонньої сили і зберігати набуту форму після припинення впливу зовнішньої дії. За забарвленням метали умовно поділяють на чорні - залізо, манган та їх чисельні сплави (чавун, сталь) і кольорові, до яких відносять усі інші метали. За хімічною активністю метали можна розподілити на три групи: сильно активні - калій, натрій, барій, кальцій і ін., середньої активності - цинк, залізо, нікель тощо і мало активні - срібло, золото і платина.Склом називають всі аморфні тіла, які одержують шляхом переохолодження розплавів незалежно від їх хімічного складу й температурної області затвердіння, які набувають у результаті поступового збільшення вязкості механічні властивості твердих тіл, причому процес переходу з рідкого стану в склоподібний є оборотним. Скло та інші плавлені матеріали й вироби одержують з мінеральних силікатних розплавів, сировиною для яких служать розповсюджені гірські породи й деякі побічні продукти промисловості. Скло не є речовиною з певним хімічним складом, що може бути описане хімічною формулою, тому склад скла умовно виражають сумою оксидів. Домішки першої групи надають склу небажане забарвлення, а також можуть призвести до утворення вад скла у вигляді включень. Барвники надають склу заданий кольори: сполуки кобальту - синій, хрому - зелений, марганцю - фіолетовий, заліза - коричневий і синьо-зелений тони.Структурні одиниці, з яких складаються полімери називаються мономерами. Так за походженням полімери поділяються на: природні або натуральні, до яких відноситься велика група (білки, крохмаль, целюлоза, натуральний каучук, природний графіт та ін.). синтетичні - утворені синтезом з низькомолекулярних речовин - мономерів (поліетилен з етилену, полістирол із стиролу). Це ведуча група, тому що синтез дозволяє цілеспрямовано регулювати склад і властивості. штучні - утворюються з природних полімерів шляхом їхньої хімічної модифікації (наприклад, при взаємодії целюлози з азотною кислотою утворюється нітроцелюлоза). Внаслідок великої реакційно

Зміст

1. Природний камінь

2. Штучне каміння

3. Деревина

4. Метал

5. Скло

6. Полімерні матеріали

7. Облицьовувані матеріали

1. Природний камінь