Специфіка проектування, будівництва та експлуатації споруд водно-розважальних комплексів. Аналіз функціонально-технологічного призначення груп приміщень і вимоги до їх взаємозв’язків, архітектурно-планувальна організація аквапарку в структурі міста.
Водно-розважальні комплекси (ВРК, аквапарки) з різними видами функціонування - протягом року, влітку або термальні аквапарки - давно стали невідємною і вельми прибутковою частиною туристичного бізнесу в усьому світі. На жаль, до останнього часу для України ВРК були принципово новим видом закладів дозвілля, тому не було вироблено нормативної документації на їх проектування, а інформація про їх влаштування й функціональне зонування зводилась насамперед до нечисленних статей популярного характеру в газетах і журналах, до рекламних проспектів на виставках. Натомість в зарубіжних країнах вже давно накопичений досвід з проектування, будівництва і облаштування ВРК, а фірми-виробники водних атракціонів вважаються за дуже прибуткові. В останні роки ситуація на Україні істотно змінилась: так само як і в сусідніх Росії і Білорусі, зросла зацікавленість інвесторів до теми ВРК, зявились фірми-постачальники водних атракціонів і обладнання аквапарків. Однак проектування та реалізація цього типу громадських будівель ускладнюються недостатньою кількістю предметних досліджень, відсутністю норм і рекомендацій щодо проектування.У вступі викладено актуальність теми, вказаний звязок роботи з науковими програмами, планами, темами; наведені мета, завдання, обєкт, предмет і методи дослідження, винесені на захист положення, сформульовано наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, зазначено особистий внесок здобувача, апробація результатів дисертації, публікації. Перший розділ - «ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТА ФОРМУВАННЯ ВОДНО-РОЗВАЖАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ» - присвячений огляду теоретичних досліджень розвитку та формування ВРК, зясуванню сучасних тенденцій формування ВРК (узагальненню вітчизняного й зарубіжного досвіду проектування і будівництва), встановленню чинників, що впливають на архітектурну організацію ВРК та їх урахуванню при проектуванні. По-третє, ВРК - це своєрідний архітектурний організм, в якому функціональна доцільність забезпечується цілою низкою конструкційних, технологічних і суто технічних обмежень створення й експлуатації; і тому якщо в кожному окремому випадку ці аспекти знайшли висвітлення, то стосовно аквапарків як цілого їх ще треба студіювати, узагальнюючи принаймні практичний досвід, якого небагато. Однак оскільки щодо давньогрецької традиції відомості майже відсутні, саме римська практика спорудження спеціальних закладів для релаксації, культурного відпочинку, спілкування разом з прийняттям тих або тих водних процедур може бути схарактеризована зверненням до імператорської доби (I-III ст.), де головним обєктом виступали знамениті римські терми («лазні»). Так, наприкінці XVIII - на початку XIX ст. вже було відомо про досвід, процес і технологію зведення у давні часи обєктів для відпочинку, повязаного з водними процедурами, а римські терми повною мірою можна вважати давнім аналогом архітектурно-розпланувальної організації сучасного ВРК.Якщо уважно поглянути на наведений у ДБН В.2.2-9-99 реєстр будівель і споруд, які стосуються закладів релаксації й оздоровлення, фізичної культури і спорту, лікування й профілактики, можемо спостерігати не зовсім задовільну картину. Набір будівель і споруд у перелічених видах громадських будівель і споруд ДБН має бути переглянутий з точки зору як появи сучасних, новітніх типів будівель і споруд для розваг, дозвілля і оздоровлення, так і з точки зору загальнонаукової логіки побудови самого переліку. Будинки клубів і районних будинків культури як породження радянського ладу і усуспільненого проведення дозвілля на теперішньому етапі поступилися місцем іншим, більш індивідуалізованим типам розваг, а тому зведені протягом радянського часу клуби і палаци культури (виключаючи унікальні з архітектурно-конструктивної точки зору споруди) потребують реконструкції з огляду на сучасні тенденції та «капіталізацію» суспільства. З огляду на предмет і обєкт нашого дослідження, слід віднайти належне у ДБН місце такому найновішому типу громадських споруд, якими є ВРК, втім, наведене у ДБН класифікаційне розмежування зумовлено тим, що у ВРК є споруди або будинки (зони), які входять до будь-якого обєкту з цього переліку, а саме: термальні басейни; спортивні басейни та фітнес-зали; елементи культурно-видовищних споруд - декорації, штучне середовище, тематична спрямованість та ін.; сауни та лазні. У свою чергу, кожна з цих зон має наступне поєднання: зона активного відпочинку обєднується з господарською підзоною та технічною підзоною; зона пасивного відпочинку обєднується з підзоною ресторанів і кафе та підзоною фітнесу; дитяча зона - з підзоною фітнесу та технічною підзоною; спортивно-розважальна - з господарською підзоною та підзоною ресторану і кафе.Не потребує особливого доведення, що ВРК як архітектурний організм зі складною громадською функцією, з наявністю значних за розмірами обмежених (або відкритих) залів (просторів), що вирізняють аквапарк серед інших закладів дозвілля, - характеризується архітектурно-конструктивними рішеннями з використанням великопрогонних покриттів, значною площею зас
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
