Дослідження основної світоглядної ідеї індійського мислення. Визначення сутності екзистенціалізму, як аналітики людського буття. Розгляд та характеристика онтологічних проблем в марксизмі. Ознайомлення з основними питаннями класичної гносеології.
«Філософія. Конспект лекцій»: Навчально-методичний посібник для студентів галузі знань (0305) «Економіка і підприємництво», напрямів підготовки «Фінанси і кредит», «Облік і аудит», «Управління персоналом та економіка праці», «Економічна кібернетика» всіх форм навчання - Львів: Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ). - 181 с.
Укладач: Скринник З.Е. доктор філософських наук, доцент, зав. кафедри суспільних дисциплін ЛІБС УБС НБУ.
Рецензенти: Мельник В.П., доктор філософських наук, професор, декан філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
Бегей і.І., доцент кафедри суспільних дисциплін Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України
Розглянуто на засіданні кафедри суспільних дисциплін Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України
Протокол №3 від «28» листопада 2009 р.
Рекомендовано до затвердження навчально-методичною радою Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України
Протокол № 3 від «17» грудня 2009 р.
1. Предмет філософії та її формування
Філософія виникла у VII - VI ст. до н.е. у Давньому Китаї, Давній Індії, Давній Греції. Слід звернути увагу принаймні на дві обставини її формування, які допоможуть збагнути зміст і значення філософського знання.
По-перше, історія людства налічує, за даними історичної науки, біля двох мільйонів років. Двадцять шість століть, протягом яких розвивається філософська думка - невеликий відрізок часу порівняно з двома мільйонами років людської історії. До виникнення філософського мислення людське мислення та культура існували сотні тисяч років, але ось практично одночасно у віддалених один від одного регіонах світу відбувся потужний спалах інтелектуальної енергії, завдяки якому в мисленні людей зявляються нові поняття та погляди, яких не існувало досі.
Що ж нового зявилося у мисленні людей разом з філософією?
· відкриття розуму та особистості;
· одухотворення людського буття;
· перші спроби людини знайти опору в самій собі.
Іншими словами: уперше в історії людина усвідомлює себе як персону, яка відрізняється від усього іншого світу, протистоїть йому як окрема, інша реальність. Відбувається перехід від «Ми-свідомості» до «Я-свідомості»: людина відкриває унікальність і самоцінність своєї особистості. Отже, вона повинна навчитися будувати свої стосунки зі світом: пізнавати його, пристосовувати його до своїх потреб і самій несуперечливо вписуватися у світолад. Філософія й виникає як знання про те, як людина може досягти гармонії зі світом. У такому аспекті філософія - це мистецтво жити.
Зясовуючи етимологію поняття “філософія” (любов до мудрості), постарайтеся зрозуміти відмінність мудрості від розуму: мудрість полягає в умінні досягати гармонії з навколишньою дійсністю, саме ця гармонія і створює щастя людини. У цьому ракурсі філософія має означення софійне знання, знання-мистецтво, яке має світоглядний характер.
По-друге, до виникнення філософії спричинилася боротьба раціональності та раціонально перевіреного досвіду проти міфу. Іншими словами, людина вже не задовольняється фантастичними, вигаданими поясненнями реальних подій і явищ, які досі передавалися з покоління в покоління за допомогою міфооповіді. Вона хоче знати, що реально відбувається в світі, в якому вона живе. Таке знання можна одержати лише за допомогою раціонального мислення, побудованого на знанні реальних фактів. У цьому аспекті філософія - це теоретично виражений світогляд.
На цій основі потрібно зрозуміти місце філософії в системі знань, якими володіє людство. Від свого виникнення і аж до XVII ст. н.е. філософія включала в себе всі наукові знання, якими в той час володіло людство. Тільки в добу Нового часу почався процес виділення конкретних наукових галузей і їх конституювання в окремі науки. У цьому відношенні філософію іноді порівнюють з Шекспірівським королем Ліром, який роздав свої володіння донечкам, а сам зрештою залишився безпритульним. Проте, як і король Лір, філософія врешті решт віднайшла своє справжнє володіння: це, власне, і є любов до мудрості, знання про те, як людині жити в світі, щоб досягти щастя. Не упускаючи звязку філософії з конкретними науками, наголосимо на тих моментах, які виводять філософію за рамки наукового знання, у сферу мистецтва жити: · Кожна наука має своїм предметом обмежену ділянку дійсності - філософія ж своїм предметом має загальні закони буття усього сущого - її предмет - усезагальні звязки всього з усім.
· Кожна наука шукає причини певних явищ - філософія ж своїм предметом має причини цих причин - це знання про граничні засади буття.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы