Дослідження розвитку гіпертонічного шоку та гіпертонічного кріогемолізу еритроцитів ссавців у залежності від змін осмотичних, температурних умов середовища, а також у присутності амфіфільної сполуки – хлорпромазину. Процеси замикання мембранних дефектів.
Відомо, що зміна вихідних параметрів середовища інкубації клітин (наприклад, еритроцитів людини) може призводити до підвищення або зниження їх стійкості до наступної дії стресових факторів, таких як інкубація в середовищах високої осмолярності (гіпертонічний шок - ГШ) або різька зміна температурних умов середовища (гіпертонічний кріогемоліз - ГК) [Белоус А.М. и др., 1985; Рамазанов В.В. и др., 1996]. Даний підхід дає не зовсім адекватні відповіді, тому що маємо справу з первісно «дефектною» клітиною з порушеним балансом між структурними компонентами, тому доцільно було дослідити клітини одного типу (еритроцити), що відрізняються за ліпідним, білковим складом, іонтранспортними системами, інтенсивністю водного транспорту [Rich G.T. et al., 1967; Gold J.C. et al., 1990; Tsai S.T. et al., 1991; Miseta Робота виконана відповідно до наукового напрямку роботи відділу кріофізіології клітини ІПКІК НАН України за темами: “Механізми зміни осмотичної і температурної чутливості клітин при дії модифікаторів цитоскелет-мембранного комплексу, амфіфільних сполук і кріопротекторів” (шифр 2.2.6.15, № держ. реєстрації 0104U006437) та “Дослідження стійкості еритроцитів до дії осмотичного і температурного шоку і заморожування” (шифр 2.2.6.45, № держ. реєстрації 0109U000276), де автор виконував самостійні розділи, отримані результати були включені в звіти відділу. Мета роботи - вивчити особливості прояву гіпертонічного гемолізу і гіпертонічного кріогемолізу еритроцитів ссавців (бика, собаки, коня, кролика і людини), а також вплив хлорпромазину на чутливість еритроцитів до гіпертонічного шоку і кріогемолізу. 5) Дослідити вплив різних концентрацій хлорпромазину на чутливість еритроцитів бика, коня, собаки, людини і кролика до гіпертонічного шоку (4,0 моль/л NACL) і гіпертонічного кріогемолізу (1,2 моль/л NACL).Обєктом дослідження були еритроцити зі свіжої або свіжоконсервованої донорської крові 5 видів ссавців: людина (Номо sapiens), собака (Canus familiaris), кінь (Equus caballus), бик (Bos taurus), кролик (Oryctolagus cuniculus). Хлорпромазин додавали у гіпертонічне середовище до внесення в нього еритроцитів: при ГК - в середовище, що мало температуру 0 °С; при ГШ - в середовище з температурою 0 або 37 °С. Максимальна антигемолітична активність (АГМАКС) хлорпромазину в серії дослідів одного експерименту є середньою арифметичною величиною максимальної антигемолітичної активності хлорпромазину, яку розраховували за формулою: , де к - величина гемолізу еритроцитів у даних експериментальних умовах у відсутності хлорпромазину; а - мінімальна величина гемолізу еритроцитів у присутності хлорпромазину. ГК еритроцитів коня і собаки починає розвиватися при охолодженні від 37 до 0 °С у розчині NACL з концентрацією вище 0,4 моль/л, а еритроцитів людини, бика і кролика - вище 0,6 моль/л (рис. Виявлено залежність між виходом іонів К з еритроцитів на етапі попередньої інкубації при 37 °С і рівнем ушкодження клітин під час наступного охолодження до 0 °С: для еритроцитів бика і кролика у всьому концентраційному діапазоні (0,15 ? 2,00 моль/л NACL), тоді як для еритроцитів людини і коня - в діапазоні 0,6 ? 1,2 і 0,6 ? 1,4 моль/л NACL відповідно.При 37 °С рівень гіпертонічного гемолізу еритроцитів у середовищі, що містить 4,0 моль/л NACL, складає 20 % для клітин кролика, 45% - коня, 50% - собаки, 68% - бика, 85% - людини, що корелює з загальновідомими значеннями вагового співвідношення холестерину до фосфоліпідів і коефіцієнта водної дифузійної проникності еритроцитарних мембран цих ссавців. Еритроцитам людини, коня і собаки притаманний максимальний рівень гіпертонічного кріогемолізу в середовищах, які містять 1,2-1,4 моль/л NACL, з наступним зниженням рівня пошкодження. Виявлено відмінності температурних діапазонів розвитку гіпертонічного кріогемолізу еритроцитів ссавців: нижня температурна межа при охолодженні від 37 °С складає 10 °С для еритроцитів бика і кролика, 15 °С для клітин коня, собаки і людини; а верхня температурна межа при охолодженні до 0 °С - 15 °С для еритроцитів людини і собаки, 20 °С для еритроцитів коня, 25 °С бика і кролика. Зниження рівня гіпертонічного кріогемолізу з часом спостерігається для еритроцитів людини і собаки в 1,2 моль/л NACL при 28 °С, коня - в 1,2 моль/л NACL при 37 °С, бика - в 2,2 моль/л NACL при 37 °С, кролика - в 3,0 моль/л NACL при 37 °С. Виявлена висока антигемолітична активність хлорпромазину в умовах гіпертонічного гемолізу еритроцитів коня, бика, собаки, людини (80%) і в умовах гіпертонічного кріогемолізу еритроцитів людини, коня, бика і кролика (70%), при цьому діапазони ефективних концентрацій хлорпромазину для тварин різних видів відрізняються.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
