Тенденції і можливості конструювання майбутнього у сучасних цивілізаційних теоріях. Аналіз робіт І. Валлерстайна, М. Розова, Р. Данна. Вивчення цивілізацій з точки зору антропології. Вплив історичного досвіду на специфіку покладання варіантів майбутнього.
При низкой оригинальности работы "Осмислення можливостей конструювання майбутнього в межах цивілізаційної парадигми", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Ряд науковців, а саме І.Валлерстайн, Р.Данн, В.Макніл відстоюють позицію, що світова історія має фокусуватися передусім на змінах в ойкуменічній світовій системі, а потім переходити до вбудовування моделей розвитку всередині окремих цивілізацій та дрібніших одиниць, таких як держави та нації, до структур цього нестійкого та мінливого цілого. А.Крьобер («Конфігурації культурного росту», 1944) підходив до вивчення цивілізацій з точки зору антропології, розглядаючи цивілізації як складні цілісності, однак які не мають виразних відмінностей від простіших культур, наголошував на важливості та значущості проміжних культур. Тож визначальною рисою цивілізації є власне швидкість змін: цивілізація має хронологію подій, має історію [6]. Географічний поділ не завжди є очевидністю, однак цивілізації, які формуються та розвиваються відокремлено, мають тенденцію до збереження відмінностей навіть після того, як виникає безпосередній контакт з іншою цивілізацією. Цивілізація видозмінюється у тому випадку, коли відбувається заміщення таких її характеристик, які найбільшою мірою інтегровані у систему і виключення яких обовязково має наслідком відновлення цивілізації із принципово інакшими якостями.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
