Дослідження феномена спілкування в контексті компліментарності богослов’я спілкування та релігійної філософії. Обґрунтування спільності цих парадигм, що походить із розуміння Бога як онтологічно конституюючого "Ти", першого Співбесідника для людини.
Безвідносно до конфесійної приналежності, її представники переконливо й ґрунтовно розмірковують про місію койнонії: відтворювати недосяжну, але бажану для християнина метафізичну парадигму внутрішньотроїчного спілкування; поєднувати людину з Богом; людину з людиною через Бога; християнську общину у зустрічі з Богом; увесь християнській світ перед обличчям Бога в контексті прийдешніх есхатологічних перспектив. Визнаючи «Ти», «Я» запрошує його стати не обєктом ціле-раціонального маніпулювання, а рівноправним субєктом взаємності. спілкування релігійний філософія бог людина «Діалог не обмежується спілкуванням двох людей одна з одною, він є відношенням людей одне до одного, що виражається в їхньому спілкуванні» [9, с. Тобто, непізнаваними є люди, перебуваючи у модусі «людей у комірках», а також у випадку взаємної маніфестації Іншому контроверзійних, розєднавчих цінностей. Сама ж людина, долучившись до розмови, поєднується не тільки з іншими людьми як логосними, наділеними даром мовлення істотами, але й першим Співрозмовником - Богом.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
