Дослідження проблем захисту прав і законних інтересів підозрюваного при оскарженні застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та розробка пропозицій про внесення змін до чинного кримінального процесуального законодавства України.
24 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, брала така особа участь у судовому розгляді чи ні [3, с. Водночас практична реалізація стороною захисту права на оскарження тримання під вартою, незважаючи на суттєві законодавчі гарантії, свідчить про те, що інститут оскарження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою потребує подальшого нормативного вдосконалення. 309 КПК України, можуть бути оскаржені такі ухвали слідчого судді, повязані з триманням під вартою: 1) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; 2) про продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні. Із цієї кількості справ перевірено а) 147 справ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з яких залишено без змін 125 (85,03%), скасовано й постановлено нову ухвалу - 16 (10,88%), відмовлено у відкритті провадження - 1 (0,68%), закрито апеляційне провадження - 5 (3,40%); б) 115 справ про продовження строку тримання під вартою, з яких залишено без змін 72 ухвали (62,61%), скасовано й постановлено нову ухвалу - 27 (23,48%), відмовлено у відкритті провадження - 6 (5,21%), закрито апеляційне провадження - 10 (8,70%) [4].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
