Ортопедична профілактика та лікування ускладнень синдрому діабетичної стопи - Дипломная работа

бесплатно 0
4.5 143
Структура ортопедичних ускладнень у хворих на цукровий діабет, результати лікування та методи профілактики. Пружні властивості тканин опорної поверхні стопи. Біомеханіка ходьби та вплив на показники опорних реакцій індивідуальних ортопедичних устілок.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Ще 15 - 20 років тому лікарі основну увагу приділяли профілактиці та лікуванню уражень ниркової паренхіми та сітківки ока, однак ріст кількості високих ампутацій нижньої кінцівки та висока смертність, повязана із гнійно-некротичними ускладненнями трофічних розладів нижніх кінцівок при ЦД, змусили звернути увагу на пріорітетність профілактики гнійно-некротичних ускладнень діабетичної стопи (Брискин Б.С., Тартаковский Е.А., 1999; Дедов И.И., Сунцов Ю.И., 2000). В 1989 році під егідою ВООЗ в Італії була проголошена Сент-Вінсентська Декларація, однією з цілей якої була розробка та втілення профілактичних заходів у хворих на ЦД, які сприятимуть зниженню кількості високих ампутацій. Велика частина хворих з цією патологією лікується в стаціонарах загального хірургічного профілю, де використовуються принципи загального лікування інфікованих ран та їх ускладнень, в недостатній мірі використовуються заходи з профілактики та принципи ортопедичної корекції ускладнень, в звязку з чим багато хворих повторно звертаються за хірургічною допомогою. Таким чином, ряд невирішених питань діагностики і лікування хворих із СДС, ріст числа високих ампутацій нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет свідчить про недостатню ефективність лікувальних технологій і обумовлюють актуальність проведення дослідження, спрямованого на ортопедичну профілактику синдрому діабетичної стопи. Вперше вивчені пружні властивості тканин опорної поверхні стопи у хворих на цукровий діабет, встановлено збільшення модуля пружності при трофічних розладах у хворих на цукровий діабет та облітеративний атеросклероз.Синдром діабетичної стопи є специфічним ускладненням цукрового діабету, в основі якого лежить поєднання нейропатії, макро-та мікроангіопатії, що обумовлює форму ураження тканин стопи: ішемічну у 8,2 %, нейропатичну у 38,5 %, змішану у 53,3 %. Трофічні розлади у хворих на цукровий діабет супроводжуються зміною пружних властивостей тканин стопи, що проявляється збільшенням значень модуля пружності, який в нормі становить 1,076 - 1,364 кгс/см2. Застосування індивідуальних ортопедичних устілок у хворих на цукровий діабет сприяє зменшенню навантаження на стопу за рахунок зменшення напруження та відносної деформації тканин опорної поверхні стопи, покращення силових та часових показників опорних реакцій, зменшує нестійкість при ходьбі, що робить використання індивідуальних ортопедичних устілок патогенетично обґрунтованим ортопедичним заходом профілактики та лікування синдрому діабетичної стопи. Лікування неускладнених трофічних виразок опорної поверхні стопи у хворих на цукровий діабет із застосуванням розвантаження, хірургічної обробки, індивідуального ортотичного забезпечення сприяє загоєнню виразки в строки 25 - 28 днів у 100 % хворих, а додаткове застосування препарату Долобене® гель скорочує строки загоєння на 6 - 10 днів.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?