Органотропні ефекти рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (експериментальне дослідження) - Автореферат

Завдяки широкому спектру фармакологічної активності цей новий клас регуляторних молекул має великі перспективи для застосування їх як лікарські препарати (Черешнев В.А, Гусев Е.Ю., 2001, Симбирцев А.С., 2002). Інтерлейкінові засоби є необхідним компонентом комплексних схем терапії багатьох захворювань та застосовуються при онкологічних захворюваннях, хворобах сполучної тканини і суглобів, при сепсисі, перитоніті, панкреатиті, остеомієліті, абсцесах, флегмонах, піодерміях, ендометритах, бешиховому запаленні, туберкульозі, гепатиті, ієрсиніозах, ВІЛ-інфекції, герпесі, хламідіозі, при лікуванні ран, трофічних виразок, фронтитів, тонзилітів, уражень слизових оболонок тощо (Arend W.P., 2000, Кетлинский С.А., Симбирцев А.С., 2008). ІЛ-1 викликає екзоцитоз лізосомальних ферментів і вільних радикалів фагоцитами; посилює проліферацію фібробластів, підвищує синтез колагену; стимулює дегрануляцію тучних клітин із вивільненням медіаторів запалення; активує продукцію простацикліну; індукує синтез колагеназ і активатора плазміну в тканинах; стимулює утворення білків гострої фази гепатоцитами, виявляє прозапальну та пірогенну дію. Дисертацію виконано за планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету з проблеми МОЗ «Фармакологічні дослідження біологічно-активних речовин і лікарських засобів синтетичного та природного походження, їх застосування в медичній практиці», номер держреєстру 0103U000478. Наукову новизну роботи підтверджено 5 патентами України на корисну модель: № 50825 «Застосування рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) в якості засобу з гіпоурикемічною дією» від 25.06.2010 р., № 50733 «Застосування рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) в якості засобу антиалкогольної дії» від 25.06.2010 р., №50734 «Застосування рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) в якості засобу антиамнестичної, протисудомної та анксіолітичної дії» від 25.06.2010 р., № 51902 «Застосування рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) в якості фрігопротекторного засобу» від 10.08.2010 р., № 54879 «Застосування рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) в якості засобу антиоксидантної дії» від 25.11.2010 р.Як препарати порівняння при вивченні різних видів фармакологічної активності використовували пірацетам виробництва «Дарниця» (Україна), розчин для інєкцій 20%; іміпрамін - «Меліпрамін», Egis (Угорщина), розчин для інєкцій 12,5 мг/мл; мексидол виробництва НВК Фармасофт (РФ), розчин для інєкцій 100 мг/кг; вінпоцетин - «Кавінтон», Richter Gedeon Ltd (Угорщина), розчин для інєкцій 5 мг/мл; діазепам - «Реланіум», Polfa (Польща), розчин для інєкцій 5 мг/мл; гліцин - субстанція, Sigma (США); вальпроат натрію - «Депакін», Sanofi-Aventis (Франція), сироп 5,764 г/100 мл; диклофенак натрію - «Наклофен», KRKA (Чехія), розчин для інєкцій 25 мг/мл; ацетилсаліцилова кислота - «Аспірин», Bayer (Німеччина), таблетки 100 мг; генно-інженерний (рекомбінантний) препарат супероксиддисмутази «Рексод», ВАТ «РЭСБИО» (РФ), розчин для інєкцій 1 мг/мл; глюкозаміну гідрохлорид - субстанція, Protein Chemicals (Японія); хофітол - Lab. АРІЛ-1 уводили підшкірно: при вивченні церебропротекторної, антигіпоксичної, антидепресивної, антиалкогольної, протисудомної активності - в дозі 15 мг/кг маси тіла експериментальних тварин (Штриголь С.Ю., 2007), при вивченні анксіолітичної, антиамнестичної активності - в дозах 5 та 15 мг/кг, при вивченні протизапальної, хондропротекторної, кардіопротекторної, нефропротекторної, гепатопротекторної, гіпоурикемічної та гіполіпідемічної дії - в дозі 3 мг/кг (Коваленко Є.М., 2009); при зясуванні фрігопротекторної дії - в дозах 3 мг/кг та 15 мг/кг; при вивченні гастропротекторної дії - в дозах 0,1; 0,5 та 3 мг/кг. Референс-препарати уводили: пірацетам внутрішньомязово в дозах 200 та 500 мг/кг (Штриголь С.Ю., 2008); іміпрамін - внутрішньоочеревинно в дозі 25 мг/кг, вінпоцетин - внутрішньоочеревинно в дозі 5 мг/кг та діазепам - внутрішньоочеревинно в дозі 100 мг/кг (Руководство по експериментальному (доклиническому) изучению новых фармакологических веществ, 2005); мексидол - внутрішньоочеревинно в дозі 100 мг/кг (Воронина Т.А., 2002); вальпроат натрію - внутрішньоочеревинно в дозах 150 і 300 мг/кг (Тюренков И.Н., 2004); гліцин - внутрішньоочеревинно в дозі 50 мг/кг (Штриголь Д.В., Штриголь С.Ю., 1998); ацетилсаліцилова кислота - внутрішньошлунково в дозі 25 мг/кг (Назаренко Н.А., 2001); диклофенак натрію - внутрішньомязово в дозі 15,4 мг/кг (Доклінічні дослідження лікарських засобів: методичні рекомендації, 2001); глюкозаміну гідрохлорид - внутрішньошлунково у дозі 50 мг/кг (Зупанець І.А., 1991); рексод - внутрішньоочеревинно в умовно-ефективній дозі 0,02 мг/кг (Деримедвідь Л.В., 2004); ліпін - внутрішньоочеревинно в дозі 50 мг/кг (Кудіна О.В., 2010); корвітин - внутрішньомязово в дозі 50 мг/кг (Белік Г.В., 2006); хофітол - внутрішньошлунково в дозі 5 мл/кг (Товчига О.В., 2009); силібор - внутрішньошлунково у дозі Е

Основний зміст роботи