Органопротективна аналгезія при невідкладних і планових лапароскопічних операціях у хворих похилого віку - Автореферат

Адекватне усунення післяопераційного болю дозволяє знизити кількість післяопераційних ускладнень, проводити ранню активізацію пацієнтів, зменшує строки лікування хворих у стаціонарі і знижує витрати на лікування (Машфорт М.Л. и др., 2004). Незважаючи на очікувану ефективність післяопераційного знеболювання за допомогою нестероїдних протизапальних препаратів (Кобеляцкий Ю.Ю., 2004), різних схем запобіжної аналгезії з використанням малих доз кетаміну, клофеліну та інших комбінацій (Ozyalcin N.S. et al., 2004), якість післяопераційної аналгезії в літніх хворих залишається низькою, про що свідчать високі післяопераційна захворюваність і число ускладнень, повязаних з болем або застосуванням аналгетиків (Laurila J. et al., 2006; Зюзенков М.В., Шев А.Ф., 2005). Подальший пошук нових методик післяопераційного знеболювання в літніх хворих після лапароскопічних втручань на основі диференційованого використання системних аналгетиків і регіонарних блокад буде сприяти підвищенню ефективності і якості аналгезії й зниженню числа ускладнень, повязаних з післяопераційним болем та його лікуванням. Мета дослідження - зменшити ризик кардіоваскулярних ускладнень у хворих похилого віку після лапароскопічних операцій шляхом підвищення ефективності післяопераційного знеболювання. 4) визначити можливість використання правосторонньої субплевральної блокади для профілактики та лікування післяопераційного больового синдрому у хворих похилого віку після лапароскопічних операцій;1, анестезіологічний ризик обстеженних пацієнтів, який був обумовлений наявністю декількох супутніх захворювань, відповідав ASA II - у 26 пацієнтів, ASA III-у 104 хворих, ASA IV - у одного пацієнта. Післяопераційну аналгезію в пацієнтів у групах, де застосовували протоколи запобіжної аналгезії НПЗП, клофеліном і кетаміном, здійснювали внутрішньомязовим введенням 75 мг діклофенаку або 30 мг кеторолаку кожні 8 - 12 годин. Показники гемодинаміки - середній артеріальний тиск (САТ), ЧСС, індекс Робертсона - подвійний добуток (ПД), сатурацію гемоглобіну артеріальної крові киснем (SPO2) - реєстрували на наступних етапах: до початку анестезії (1), після закінчення операції (2), через 1 годину (3), 3 години (4), 6 годин (5), 12 годин (6), наприкінці першої (7), другої (8) і третьої (9) доби після оперативного втручання. Через 3 години після лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) інтенсивність післяопераційного болю зросла в 1,9 рази в порівнянні з першою годиною і у середньому становила (37±6) мм, незначно зменшуючись до закінчення першої доби в середньому до (35±4) мм. 2, застосування запобіжної аналгезії з використанням НПЗП та клофеліну (група 2), та запобіжної аналгезії кетаміном (група 3) подовжувало безбольовий період, у порівнянні з таким у пацієнтів групи 1, у середньому в 1,7 й 1,8 рази відповідно (Р<0,01), і відсувало час першого введення нестероїдного аналгетика в середньому на 18 та 26 хв. відповідно (Р<0,001).У дисертації наведене нове рішення актуального наукового завдання - профілактики та лікування післяопераційного больового синдрому після лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів похилого віку з наявністю одного або декількох супутніх захворювань, виявлені особливості органоушкоджуючої дії післяопераційного болю на систему кровообігу, запропонований диференційований підхід до післяопераційної аналгезії літніх хворих з високим ризиком кардіоваскулярних ускладнень. Післяопераційний больовий синдром після лапароскопічних втручань у хворих похилого віку проявляється виникненням життєво небезпечних порушень ритму серця у 32 % пацієнтів і епізодами ішемії міокарда у 83 % хворих, стабільно підвищеним рівнем кортизолу та помірною гіперглікемією, які не вдається попередити за допомогою традиційного післяопераційного знеболювання опіоїдами. Використання запобіжної аналгезії в післяопераційному періоді у хворих похилого віку із серцевою недостатністю I-II ФК по NYHA, зменшує вегетативні прояви післяопераційного болю у вигляді ішемії міокарда на 47 %, а життєво небезпечних аритмій серця - на 9 %, у порівнянні із традиційною аналгезією опіоїдами. Рівень аналгезії в осіб похилого віку після лапароскопічних операцій, який досягається при правосторонній субплевральній блокаді, дозволяє виключити введення опіоїдних аналгетиків в 88,5 % і епізоди ішемії міокарда в 25 % хворих, зменшити абсолютний ризик виникнення життєво небезпечних аритмій серця на 17% та досягнути нормоглікемії. Правостороння субплевральна аналгезія у хворих із серцевою недостатністю ІІІ-IV ФК по NYHA зменшує ризик виникнення життєво небезпечних порушень ритму серця в 2,1 рази, а ризик “німої” ішемії міокарда - в 5,2 рази, в порівнянні із традиційною післяопераційною аналгезією.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ