Органи внутрішніх справ в організаційно-правовому механізмі реалізації виконавчої влади в Україні - Автореферат

Невипадково в даний час усе помітнішим стає пошук шляхів створення науково-обґрунтованої моделі „сильної” держави, здатної в умовах демократії, розвитку інститутів цивілізованого суспільства не тільки розробляти, але й реалізовувати на всій території країни зважену державну, економічну, соціальну, правову політику, що нейтралізує й усуває негативні фактори суспільного розвитку, у тому числі в сфері безпосереднього захисту прав і законних інтересів громадян від протиправних зазіхань, беззаконня й свавілля. Незважаючи на вжиті керівництвом країни заходи щодо поліпшення матеріально-технічної та правової оснащеності ОВС, сучасне українське Міністерство внутрішніх справ у своїй організації й діяльності багато в чому зберігає риси колишньої, радянської міліції тоталітарної держави. Як наслідок, правова основа організації та діяльності ОВС формувалася при відсутності цілісної, законодавчо закріпленої концепції, а багато гострих питань щодо надання органам внутрішніх справ організаційної цілісності, взаємин ОВС й громадян, формування муніципальних органів охорони громадського порядку не вирішувалися, залишаючись без юридичного опосередкування. Не применшуючи ролі і значимості доробку зазначених науковців, необхідно визнати, що в Україні на цей час відсутні спеціальні монографічні дослідження щодо місця органів внутрішніх справ в організаційно-правовому механізмі реалізації виконавчої влади в Україні. Дисертація виконана відповідно до пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень МВС України, які потребують першочергового розроблення і провадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2004-2009рр. (наказ МВС України від 05.07.2004 № 755), планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Харківського національного університету внутрішніх справ.„Виконавча влада: сутність поняття” розглядаються питанні неоднозначності інтерпретації поняття „влада”, розглянуто існуючі в науці підходи до визначення поняття виконавча влада. Автор запропонував розглядати поняття „влада” як політико-юридичну категорію, як право і можливість одних керувати іншими, роблячи вплив на їхню поведінку й діяльність, використовуючи при цьому авторитет влади, право, насильство й інші засоби. У підрозділі висвітлюються нова методологія дослідження виконавчої влади, яка характеризується лише прагненням відмовитися від безумовно негативної оцінки нерівності гілок влади, з врахуванням того, що баланс між гілками влади в реальних умовах функціонування політичної системи досягається, перш за все, за допомогою контрольних повноважень законодавчої влади, інститутів конституційної відповідальності та судового оскарження неправомірних актів, дій та бездіяльності органів виконавчої влади. У науковому дослідженні дається авторське визначення нормотворчих повноважень органів виконавчої влади - це обєктивно детерміновані, закріплені в законодавстві (як компетенція) повноваження щодо реалізації завдань і функцій цих органів, які складаються з конкретизації законів, указів президента, постанов і розпоряджень уряду, видання самостійних нормативних актів у галузях, не врегульованих законом. „Становлення правового регулювання організації і діяльності ОВС в умовах формування системи виконавчої влади України” присвячено аналізу процесуальної діяльності органів внутрішніх справ, визначенню та зясуванню механізмів та закономірностей взаємозвязків та взаємодії правових, організаційних, інформаційних та інших сторін цієї діяльності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ