Органи державної влади України як суб"єкти земельних правовідносин - Автореферат

Органи державної влади, в т. ч. законодавчої і виконавчої, уже забезпечили прийняття Земельного кодексу України, інших законів про землю, на підставі яких було проведено ряд заходів щодо земельної реформи, приватизації землі, демонополізації державної власності на землю, впровадження приватної і комунальної форм власності, які є рівноправними з державною формою власності. Проведення земельної реформи створило умови для підвищення участі органів державної влади в земельних правовідносинах, розвитку нових форм господарювання у сільському господарстві приватного типу, земельного ринку, підвищення ефективності землеробства і управління земельними ресурсами, захисту прав власників землі і землекористувачів. Проте в процесі земельної реформи виникають проблеми, які негативно вливають на розвиток земельних відносин, гальмують процес реформування, впровадження ринку землі, призводять до порушень земельного законодавства, зловживань і корупції. Як відомо, до початку 90-х років земля перебувала у виключній власності держави, відповідно повністю була виключена з обігу, тому з переходом України на ринкові форми господарювання, основним напрямком державної політики в галузі земельних відносин стало продовження земельної реформи, одним із завдань якої було запровадження різних форм власності на землю шляхом передачі земель із державної власності у приватну власність громадян і юридичних осіб. Мета дисертаційної роботи полягає у комплексному аналізі правового статусу органів державної (законодавчої і виконавчої) влади як субєктів земельних правовідносин в Україні, а також у розробці ряду наукових рекомендацій щодо вдосконалення земельного законодавства в частині повноважень органів державної влади в галузі земельних відносин та їх участі у земельних відносинах як субєктів права.У підрозділі 1.1 "Поняття, ознаки та система органів державної влади як субєктів земельних правовідносин" підкреслюється, що здійснюючи правомочності субєкта земельного права, держава розмежовує свої повноваження між органами державної влади (законодавчої, виконавчої і судової) та органами місцевого самоврядування, кожний з яких земельним законодавством наділений спеціальними повноваженнями субєкта земельних правовідносин. У підрозділі 1.2 "Земля як обєкт земельних правовідносин з участю органів державної влади" зазначається, що поділ земель України на відповідні категорії здійснюється з метою більш активного впливу органів державної влади на забезпечення їх цільового використання. Нераціональне використання земель обумовлює необхідність вжиття органами державної влади заходів щодо посилення охорони земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, інших особливо цінних земель шляхом збільшення повноважень щодо розпорядження такими землями у вищих органах виконавчої влади, під жорстким контролем громадськості з дотримання вимог екологічного законодавства, повної заборони переведення всіх земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення в інші категорії земель та з встановленням винятку для такого переведення лише за законодавчим рішенням Верховної Ради України. Другий розділ "Органи державної влади як субєкти земельних правовідносин" складається з двох підрозділів та висновків до розділу і присвячений дослідженню правосубєктності органів державної влади у питаннях права на землю, надання і вилучення земель, договорах купівлі-продажу земельних ділянок державної власності та при укладенні інших договорів щодо відчуження земельних ділянок. У підрозділі 2.1 "Органи державної влади як субєкти земельних правовідносин у питаннях права на землю, надання і вилучення земель" вказується, що правосубєктність органів державної влади у відносинах земельної власності, надання і вилучення земель характеризується певними ознаками: по-перше, це діяльність органів виконавчої влади; по-друге, вона спрямована на створення умов раціонального використання та охорони земель; по-третє, це діяльність, що забезпечує раціональне використання та охорону земель всіма субєктами, що мають права на земельні ділянки.

Основний зміст роботи