Організаційно-управлінські засади розвитку домашнього господарства в економіці України - Диссертация

Внаслідок того, що ринкові механізми самостійно не в змозі повною мірою забезпечити реалізацію відтворювального підходу до розвитку домогосподарства як місця відтворення людини у трьох вимірах: біологічному, кваліфікаційному та соціальному, особливої актуальності для України набуває питання активізації державної політики підтримки розвитку домогосподарств, що потребує удосконалення організаційно-управлінських засад розвитку домашнього господарства, приведення їх у відповідність з посткризовими вимогами щодо розбудови конкурентної, ефективної, соціально-зорієнтованої ринкової економіки. Роль автора полягала у теоретико-методологічному обґрунтуванні відтворювального підходу до аналізу домогосподарства; пропозицій щодо удосконалення регулюючого впливу держави на формування доходів домогосподарств як інвестиційне джерело розвитку національного господарства та становлення соціально-зорієнтованої ринкової економіки; здійсненні комплексної оцінки державної політики функціонування сектору домашніх господарств; пропозицій щодо удосконалення та оптимізації організаційно-управлінських засад розвитку домашнього господарства в економіці України. визначити основні недоліки державної політики доходів домашніх господарств в умовах ринку, а на цій основі - пріоритети та напрями удосконалення організаційно-управлінських засад розвитку сектору домашніх господарств в сучасних умовах господарювання в Україні; Так, методи порівняння, індукції й дедукції були використані в процесі дослідження еволюції теоретичних поглядів на роль держави в процесі розвитку домашнього господарства та узагальнення світового досвіду формування державної політики у цій сфері; історичний та логічний методи були використані в процесі виокремлення етапів становлення та розвитку системи державного управління розвитку домогосподарств в Україні в умовах трансформаційних перетворень; методи економіко-статистичного та структурно-функціонального аналізу, порівняльної кількісної оцінки а також системний підхід і метод аналізу ієрархій застосовані в процесі комплексної оцінки державної політики функціонування сектору домашніх господарств в економіці України; методи класифікації, аналізу й синтезу дозволили визначити сутність, основні закономірності та шляхи удосконалення організаційно-управлінських засад розвитку домашнього господарства в економіці України; прогностичні методи застосовані для розробки рекомендацій щодо удосконалення державного управління та організаційно-управлінських засад розвитку домашнього господарства в Україні як невідємної складової формування політики соціально-зорієнтованої ринкової економіки. Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні важливого науково-практичного завдання у галузі економіки та управління національним господарством - обґрунтуванні шляхів удосконалення організаційно-управлінських засад розвитку домашнього господарства в економіці України Виходячи з цього у дисертації вперше: - розроблено модель комплексного аналізу дієвості державної політики підтримки розвитку домогосподарств, теоретична основа якої ґрунтується на синтезі методів експертної оцінки, порівняльного кількісного аналізу та аналітичного планування з методами стратегічного управління, що розширює можливості моделі в оцінюванні ефективності організаційно-управлінських засад розвитку домашнього господарства в умовах ринку;Поняття «домогосподарство» залишається близьким до поняття «сімейне господарство» у його традиційному розумінні, оскільки сімя - це люди, повязані родинними звязками, які мають спільні доходи і спільно їх використовують (сімя також може складатись і з однієї людини). У творі «Держава» він зазначав, що в межах країни традиційно існують два полюси - держава багатих та держава бідних. Саме у поділі праці Платон бачив матеріальну основу поєднання людей у суспільство, вирішення протиріччя між задоволенням їх матеріальних потреб та обмеженою здатністю окремого домогосподарства (чи людини) до виробництва благ, базовий принцип побудови держави [5, с. Домашні господарства постачають на ринок ресурси: робочу силу людини (та її здатність до праці); капітал (у тому числі грошові кошти та цінні папери), майно, що перебуває у власності домогосподарств, сировину тощо; За продані на ринку ресурси домогосподарство отримує доходи, серед яких: заробітна плата; підприємницький дохід; державні трансфертні платежі (соціальні трансферти, або ж доходи з суспільних фондів споживання (пенсії, стипендії, допомога, надання безоплатних послуг у сфері освіти, охорони здоровя)); орендні платежі; рента; дивіденди; доходи від індивідуальної трудової діяльності тощо) які і витрачаються на споживання.Однією з найважливіших проблем, що у концентрованому вигляді поєднує у собі аналіз поведінки домогосподарств як субєкта господарювання, постачальника ресурсів, потенційного інвестора національного виробництва та «каталізатора» розвитку внутрішнього ринку країни - є дослідження доходів та витрат домогосподарств, розробка ефективної державної політики доходів [41, с.3

ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади висвітлення ролі держави у розвитку домашніх господарств в умовах ринку

1.1 Еволюція теоретичних поглядів на роль держави в процесі розвитку домашнього господарства

1.2 Місце та роль домашніх господарств у ринковій економічній системі

1.3 Державне стимулювання розвитку домашнього господарства в умовах фінансово-економічної кризи

Висновки до 1 розділу

Розділ 2. Вплив держави на розвиток сектору домашніх господарств в умовах ринку

2.1 Ефективність державного управління розвитку домогосподарств в Україні в умовах трансформаційних перетворень

2.2 Вплив держави на формування доходів домогосподарств як інвестиційне джерело розвитку економіки

2.3 Комплексна оцінка державної політики функціонування сектору домашніх господарств в економіці України

Висновки до 2 розділу

Розділ 3. Основні напрями удосконалення організаційно-управлінських засад розвитку сектору домашніх господарств в сучасних умовах господарювання

3.1 Пріоритети та основні завдання державного впливу на розвиток домогосподарств в контексті становлення соціально-зорієнтованої ринкової економіки

3.2 Шляхи підвищення ефективності впровадження державної політики доходів домашніх господарств в умовах ринку

3.3 Розвиток домашніх господарств як важливий фактор підвищення ефективності національної економіки

Висновки до 3 розділу

Висновки

Список використаних джерел

Додатки