Організаційно-технологічна модель удосконалення первинної медико-санітарної допомоги (на прикладі сільського населення Харківської області) - Автореферат

Передумовою успішної реалізації цієї стратегії в певних медико-соціальних умовах є розробка та практичне впровадження стандартів фахової діяльності з визначенням найбільш раціональної з точки зору якості та ефективності медичної допомоги комбінації таких організаційних компонентів, як обсяги допомоги, що надаються на первинному рівні, модель організації загальної практики (ЗП), спосіб формування списку пацієнтів сімейного лікаря (СЛ), принципи взаємодії закладів ПМСД з іншими службами, організація праці медичних працівників, спосіб фінансування галузі та методи оплати послуги (Вороненко Ю.В., 2008; Saltman R., 2007; Figueras J., 2006; Лехан В.М., 2008; Уваренко А.Р., 2004 інші). Про актуальність завдання оптимізації організаційно-технологічних моделей (ОТМ) фахової діяльності служби первинної медико-санітарної допомоги в Україні в цілому, та зокрема тієї її частини, що була реформована на засадах загальної практики - сімейної медицини, для вітчизняної охорони здоровя свідчить погіршення показників здоровя населення на фоні постійного збільшення витрат в галузі (Лехан В. М., 2008; Слабкий Г.О., 2006; Рудень В.В., 2006; Вороненко Ю.Ф., 2007 інші). Досліджень, що розглядали б вплив організаційно-технологічної моделі медико-санітарного забезпечення населення, зокрема на первинній ланці, на якість медичної допомоги (ЯМД) у взаємозвязку з обсягами діяльності та стосувалися б сучасних стандартів професійної діяльності, не проводилося. Виконання дисертаційного дослідження здійснено у межах міжнародних, національних та галузевих науково-практичних і дослідних програм, зокрема: Проектів Європейського Союзу: "Фінансування та управління у сфері охорони здоровя в Україні" (держреєстрація № EUROPEAID/114651/C/SV/UA; 2004-2006 р.) і "Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні" (держреєстрація № EUROPEAID /123236/C/UA; 2007-2010 р.), а також пріоритетної прикладної наукової теми МОЗ України "Обґрунтування та впровадження системи регіонального моніторингу здоровя в умовах реформування ПМСД населенню України", що виконується у межах міжгалузевої програми "Здоровя нації 2002-2011 роки" (держреєстрація № 0106U003999; 2007-2009р.), відповідно до комплексного плану НДР Харківської медичної академії післядипломної освіти: "Наукове обґрунтування розвитку сімейної медицини і системи охорони здоровя в регіоні за умов загальнообовязкового державного соціального медичного страхування" (держреєстрація № 0103U004138; 2003-2005р.), "Наукове обґрунтування забезпечення доступності і якості ПМСД на засадах сімейної медицини населенню регіону" (держреєстрація № 0106U003999; 2006-2009 р.). Здобувачем у межах названих міжнародних програм, державної та галузевих науково - дослідних тем здійснена їх науково - практична координація на регіональному рівні, самостійно розроблено та реалізовано програму дослідження, обґрунтовано обсяги вибіркових спостережень, складені форми первинної документації, виконано експедиційне обстеження закладів охорони здоровя регіону первинної ланки, досліджено медичні маршрути пацієнтів з маркерною патологією, виконано вивчення розподілу робочого часу спеціалістів і фахівців та їх виробничих функцій, а також соціологічне дослідження за адаптованою до умов України методикою ВООЗ та соціометричний аналіз якості медичної допомоги і системне узагальнення основних результатів дослідження.Для досягнення мети та вирішення завдань дослідження обґрунтована комплексна програма (рис.1), основні етапи якої послідовно (впродовж 2005 - 2008 р.) виконані на кількох рівнях складності: на першому етапі проведено контент - аналіз основних тенденцій розвитку наукових досліджень щодо напрямків вирішення проблеми підвищення ефективності системи охорони здоровя, за даними джерел літератури визначено найбільш впливові, повязані з діяльністю цієї системи в цілому та її первинної ланки зокрема, медико - організаційні детермінанти стану здоровя населення та обґрунтовано напрямки дослідження; на другому етапі - за даними соціометричного аналізу (пацієнтів - 850, працівників закладів та установ ОЗ різного рівня - 400), згідно рекомендованих ВООЗ критеріїв-індикаторів досліджено результативну складову якості медичної допомоги та визначено найбільш дієві напрямки підвищення її рівня за рахунок організаційної компоненти ПМСД; на третьому етапі (технологічний аспект) - на основі узагальнення типових медичних маршрутів (200 первинних випадків на прикладі гіпертонічної хвороби (ГХ)) пацієнтів - мешканців села встановлено закономірності розподілу обсягів медичної допомоги на різних організаційних рівнях її надання, досліджено процесуальну складову якості та ефективність медичної допомоги; на четвертому етапі (організаційно-функціональний аспект) шляхом хронометражу робочого часу (фотохронометраж: 36 робочих днів сімейного лікаря (СЛ), 36 робочих днів медичної сестри (МС), 36 робочих днів виробничої пари "СЛ-МС"; автохронометраж: 252 робочі дні СЛ, 252 робочі дні МС, 252 ро

Основний зміст роботи