Організаційно-технологічні аспекти використання інформаційних ресурсів у наукових бібліотеках (1918-2004 рр.) - Автореферат

Серед обовязків, покладених на бібліотеки як соціальні інститути, що забезпечують кумуляцію та загальнодоступність інформаційних ресурсів, одним із основних є надання користувачам доступу до бібліотечних фондів та довідково-інформаційних матеріалів і можливість користування ними згідно зі встановленими правилами. В подальші періоди вивчалися проблеми використання бібліотечно-інформаційних ресурсів (БІР), налагодження взаємозвязків між структурними підрозділами книгозбірні з метою прийняття обгрунтованих управлінських рішень щодо коригування політики комплектування, збереження бібліотечних фондів та організації обслуговування користувачів. В результаті Бібліотека перетворюється на інституцію відкритого типу з вільним доступом до інформації. За цих умов сучасні працівники бібліотечно-інформаційної сфери повинні виконувати роль посередників між інформацією та користувачами, сприяти перетворенням у професійній діяльності та підвищенню рівня інформаційної культури користувачів. Автори проаналізували передумови й концептуальні засади створення Бібліотеки, охарактеризували дії уряду та роль українських діячів з втілення ідеї національної книгозбірні, визначили основні напрями її діяльності.У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження системи інформаційного забезпечення користувачів наукової бібліотеки” висвітлено історіографію питання та його сучасний стан, здійснено теоретичний аналіз опублікованих та неопублікованих джерел, який свідчить, що підгрунтя для розвитку СІЗК було закладено ще в період започаткування Національної бібліотеки України. Термін “незадоволені запити” змістовно охоплює загальний обсяг запитів на бібліотечні документи та інформаційні матеріали, в отриманні яких бібліотека відмовила користувачам. Упродовж 70-80-х років ХХ ст. дискусійними залишалися також питання класифікації та уніфікації причин незадоволених запитів користувачів, що спричинило значні розбіжності в отриманні достовірних відомостей про ступінь використання бібліотечних документів у наукових бібліотеках різного відомчого підпорядкування. У фаховій пресі цього періоду зявилося чимало публікацій узагальнювального характеру щодо рівня задоволення інформаційних запитів користувачів, визначалися їх кількісні та якісні характеристики, висвітлювалися результати багатоаспектного аналізу причин незадоволених запитів користувачів. Залежність діяльності наукових бібліотек із забезпечення користувачів БІР від діяльності видавничих, книготорговельних та книгорозповсюджувальних організацій розглянуто в публікаціях Т. В.Вивчено та проаналізовано теоретичні засади діяльності з інформаційного забезпечення користувачів; напрацювання науковців та бібліотекарів-практиків із проблем формування фондів наукових бібліотек різного відомчого підпорядкування, оптимізації технологічних процесів; сучасні погляди бібліотекознавців на ступінь використання БІР, організацію бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів на основі застосування традиційної та інформаційної технологій. На думку дисертантки, термін “незадоволений запит” змістовно охоплює загальний обсяг запитів на документи, в отриманні яких бібліотека відмовила користувачам; “відмовою” же вважається відповідь на запит користувача, що містить мотивування неможливості надання фактично існуючого видання, для отримання якого не вимагається особливого дозволу. На підставі самостійного вивчення масиву незадоволених запитів користувачів на бібліотечні документи дисертанткою: - зясовано обєктивні та субєктивні фактори, що впливають на ступінь використання БІР користувачами та загальний розвиток СІЗК у наукових бібліотеках; Дослідження історії формування СІЗК НБУВ у період 1918-2004 рр. дає підставу для висновку, що ступінь забезпечення користувачів БІР залежить від соціально-економічних та політичних умов у країні (як у період входження України до складу СРСР, так і за часів її незалежності); стану системи обслуговування користувачів на кожному з етапів суспільного розвитку; матеріально-технічної бази бібліотеки; узгодженої діяльності всіх структурних ланок книгозбірні; поєднання в процесі надання бібліотечних послуг традиційної та інформаційної технологій. Виокремлено етапи формування й розвитку СІЗК НБУВ: 1918-1923 рр. - організаційний період, створення перших структурних підрозділів Бібліотеки; 1924-1928 рр. - надання доступу до бібліотечних фондів; 1929-1934 рр. - зміни в складі, змісті бібліотечних фондів, принципах його використання та пропаганди; 1935-1941 рр. - розробка методичних засад СІЗК, виявлення тісних звязків книгозбірні з читачами; 1941-1948 рр. - діяльність Бібліотеки в умовах Великої Вітчизняної війни та повоєнної реконструкції; 1949-1963 рр. - зміни в організації обслуговування читачів, раціоналізація технологічних процесів виконання читацьких замовлень на бібліотечні документи; 1964-1973 рр. - подальше вдосконалення форм та методів бібліотечної роботи; 1974-1991 рр. - механізація бібліотечних процесів, поглиблення змісту наукової та інформаційної діяльності Бі

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ