Організаційно-психологічні детермінанти лідерства в органах внутрішніх справ України - Автореферат

Сьогодні в системі управління органами і підрозділами внутрішніх справ відбуваються важливі зміни: розширюється процес демократизації управлінської діяльності, здійснюється її децентралізація, делегування повноважень нижчим керівним ланкам, перехід до більш гнучких систем керівництва підрозділами міліції, до якісно нових методик підготовки управлінців органів внутрішніх справ. Таким чином, можна констатувати, що активізувалася потреба у керівниках органів внутрішніх справ якісно вищого рівня - управлінських лідерах - які здатні забезпечити ефективне виконання завдань, покладених на міліцейські підрозділи. Питанням психології лідерства, управління персоналом та командної роботи в органах внутрішніх справ приділяють значну увагу Д.О. Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання: 1) проаналізувати наукові підходи до проблеми лідерства та психологічні чинники лідерства в діяльності управлінця органу внутрішніх справ; 2) провести порівняльний аналіз психологічних аспектів лідерства в органах внутрішніх справ України та поліцейських організаціях інших країн; 3) провести експертну оцінку лідерських якостей керівника та визначити комплекс вимог до лідера і розробити інтеграційну модель управлінського лідера органу внутрішніх справ; 4) визначити та обгрунтувати психодіагностичний комплекс методик дослідження лідерських якостей керівника органу внутрішніх справ; 5) обгрунтувати психологічні чинники, умови, методи і засоби ефективного розвитку лідерського потенціалу керівника органу внутрішніх справ; 6) розробити модель підготовки управлінських лідерів органів внутрішніх справ. визначено психолого-педагогічні умови, методи і засоби оптимізації лідерства в ОВС, розроблено і експериментально перевірено комплексну тренінгову програму розвитку лідерського потенціалу керівників органів внутрішніх справ. уточнено: - сутність та особливості лідерства в органах внутрішніх справ, комплекс вимог до особистісних якостей лідера органів внутрішніх справ;У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено його обєкт, предмет, мету і завдання, розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, вказано методи дослідження, подано дані щодо апробації дисертаційної роботи та впровадження здобутих результатів у практику. “Розвиток наукових підходів до вивчення психології лідерства в системах управління” міститься теоретичний аналіз існуючих підходів щодо дослідження лідерства, яким встановлено, що цей феномен викликає широкий дослідницький інтерес на різних рівнях пізнання: філософському (Г.В. Беніс) встановлено, що питання лідерства як умови високої ефективності самокерування групою не визначене повною мірою, а еволюції концепцій лідерства свідчать, що на даний час відсутня загальна теорія лідерства. Яковенка здійснено змістовне розмежування лідера і керівника та дається визначення лідерства в органах внутрішніх справ як неофіційного управлінського впливу керівника на підлеглих, який є результатом внутрішньої соціально-психологічної організації колективу (команди ОВС), що здійснюється лідером як субєктом спонтанно сформованих у міжособистісних відносинах групових норм і очікувань. До них належить: субєктивні чинники - лідерська спрямованість керівника, наявність професійно-значимих якостей, що є умовою трансформації керівника в лідера та його професійної компетентності; обєктивні чинники - відповідність соціальної ролі очікуванням підлеглих та професійним задачам, що ставляться перед колективом, структура лідерства, міжособистісна взаємодія лідера і послідовників, стиль лідерської поведінки, що обумовлений особливістю ситуації, в якій здійснюється лідерство, та рівнем розвитку колективу.“Психолого-педагогічні особливості підготовки управлінських лідерів органів внутрішніх справ” встановлено, що основними завданнями підготовки управлінського лідера органів внутрішніх справ є: накопичення досвіду професійної самореалізації, формування професійно-значимих лідерських якостей, мобілізація внутрішніх ресурсів особистості управлінського лідера та формування готовності до управлінської діяльності. Спеціальна (конкретно-прикладна) підготовка передбачає набуття безпосередньої готовності офіцера органів внутрішніх справ до здійснення управлінських функцій і реалізується в процесі навчання у магістратурі управління, а також в процесі безпосереднього виконання функціональних обовязків. Умовами ефективності спеціальної підготовки під час навчання в магістратурі управління є застосування сучасних систем підготовки, а саме: модульності, монопредметності підготовки, міждисциплінарної інтеграції та самостійності підготовки та системи контролю, що включає “вхідний” контроль (психологічний відбір абітурієнтів), поточний (заліки, екзамени, моніторинг знань) та “вихідний” контроль (діагностика сформованості лідерського потенціалу керівника). Спеціальна психологічна підготовка управлінських лідерів органів внутрішніх справ в процесі практичної діяльності здійснюється у формах: роботи з молодими спеціалістами, відбору резе

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ