Аналіз організаційних та правових проблем соціально-економічного розвитку регіонів. Обґрунтування можливих шляхів подолання таких проблем. Визначення необхідності законодавчого розмежування сфер загальнодержавних та регіональних потреб та інтересів.
При низкой оригинальности работы "Організаційно-правове забезпечення управління соціально-економічним розвитком регіону", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Управління на загальнодержавному рівні і на рівні такого специфічного обєкта управління, як регіон, не приведене у відповідність суспільним відносинам, які змінилися. Це дає змогу говорити про те, що соціально-економічні проблеми, які виникають на регіональному рівні, а також ті управлінські завдання, які повинні бути реалізовані для їх подолання, можуть бути найефективніше вирішені органами того рівня управління, на якому виникають суспільні відносини, які мають бути впорядковані, тобто органами регіонального рівня управління. Дослідження можливостей розбудови регіонального рівня управління та втілення результатів дослідження в практику допомагають мінімізувати вертикальні управлінські звязки, виділити в самостійну підсистему публічної влади місцеві органи самоврядування, які вирішують усі питання, що відносяться до місцевих потреб та інтересів. Отже, дослідження регіону, як специфічного обєкту управління, на рівні якого може здійснюватися децентралізація управління, а також питань правового забезпечення управління соціально-економічним розвитком регіону на основі аналізу сутності регіону та механізму правового забезпечення управління розвитком його соціально-економічної сфери, є актуальним з точки зору теорії управління та адміністративного права. Предметом дослідження є регіон як обєкт державного управління, його правові та соціально-економічні характеристики, а також, система органів управління регіоном, низка законодавчих актів різного ієрархічного рівня, які забезпечують управління розвитком регіону.Перший розділ "Теоретичні та організаційно-правові проблеми визначення категорії "регіон", який складається з трьох підрозділів, присвячений розкриттю поняття та змісту категорії "регіон", визначенню його соціально-економічної та правової природи, дослідженню організаційно-правових проблем управління регіоном, а також дослідженню підходів до категорії "регіон" як до обєкта управління. "Поняття, соціально-економічна та правова сутність регіону" подається порівняльний аналіз поглядів вчених щодо визначення категорії "регіон", зясовуються засади, які дають змогу говорити про регіон як про соціально-економічне явище, а також про правовий характер цього територіального утворення. В результаті вивчення поглядів на проблему визначення регіону та осмислення його природи зроблений висновок про те, що регіоном слід вважати комплексну соціально-економічну категорію, сформовану в межах своєї природно-географічної території з притаманною їй специфікою структури виробництва і господарства, міжрегіональними та зовнішніми звязками щодо економіки, політики, культури, а також з власними політико-адміністративними органами управління - місцевими органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування. Пропорційність, погодженість, збалансованість розвитку вказують на те, що це такий розвиток, коли досягнуто взаємного звязку між усіма елементами господарства регіону, коли ефективно виконується основна господарська функція регіону - його спеціалізація, не виникає тенденції значних внутрішньо регіональних диспропорцій та зберігається здатність регіону відтворювати в своїх межах на основі власних ресурсів економічні ресурси. Розділ 2 "Організаційно-правові засади побудови дійового механізму управління соціально-економічним розвитком регіону" складається з чотирьох підрозділів і присвячується дослідженню проблеми вдосконалення механізму правового забезпечення управління соціально-економічним розвитком регіонів, шляхів оптимізації системи органів управління регіональним розвитком, модернізації ієрархії правових засобів, що регулюють суспільні стосунки, які виникають під час управління розвитком соціально-економічної сфери регіонів.Основними висновками є такі: 1) регіон слід розглядати як комплексну правову та соціально-економічну категорію, сформовану в межах певної природно-географічної території з притаманною їй специфікою структури виробництва та господарства, міжрегіональними, зовнішніми звязками з питань економіки, політики, культури, а також із власними політико-адміністративними органами управління - місцевими органами державної влади і органами місцевого самоврядування; 2) в основу характеристики правової сутності регіону мають покладатися розуміння категорії "інтерес", значення цієї категорії для виділення специфічного обєкту управління - регіону, а також характеристика носія місцевих інтересів - місцевого колективу (територіальної громади); Відповідно до цього слід пристосовувати систему органів державної влади та місцевого самоврядування, які спрямовуватимуть свою діяльність на реалізацію інтересів різних носіїв; 4) виділення та конституювання регіонального рівня управління приводить до мінімізації вертикальних звязків в системі управління і до встановлення самостійної підсистеми публічної влади органів місцевого самоврядування, які вирішують усі питання місцевого значення, що відносяться до місцевих потреб та інтересів населення
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы