Організаційно-правове регулювання діяльності учасників фондового ринку України - Автореферат

Водночас розвиток фондового ринку стримується внаслідок: низької конкурентноздатності українських цінних паперів у порівнянні з іноземними; відставання законодавчої бази від потреб субєктів господарювання; недостатнього рівня прозорості інформації про діяльність учасників фондового ринку, що викликає недовіру населення і акціонерів; відсутності мотивації до операцій на ринку цінних паперів; масового інвестування приватними інвесторами у тверду валюту, а не в корпоративні цінні папери тощо. В умовах зростання перспектив вступу України у світовий економічний простір вирішення проблеми державного регулювання відносин і процесів на фондовому ринку надасть можливість створити умови для узгодження цілей, інтересів та дій між професійними учасниками, які не завжди збігаються, що породжує високу ринкову невизначеність у порівнянні з країнами зі стабільною економікою і гальмує подальший розвиток фондового ринку як інструмента формування сприятливого інвестиційного клімату. Створення законодавчо узгодженої системи організаційного регламентування діяльності учасників фондового ринку з урахуванням відносин економічної відповідальності, рівня прозорості інформації та мотивації до операцій на ринку цінних паперів дозволить створити умови для узгодження цілей, інтересів та дій між професійними учасниками фондового ринку. Для досягнення поставленої мети у процесі проведення дисертаційного дослідження використано комплекс методів: на основі системно-аналітичного здійснено теоретико-методологічне узагальнення наукових концепцій, розробок і пропозицій провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених державному управлінню фондовим ринком; функціонально-структурний аналіз дав змогу визначити структурні ознаки системи державного регулювання та організаційного регламентування операцій з цінними паперами; метод SWOT-аналізу був використаний при аналізі зовнішніх і внутрішніх чинників законодавчого забезпечення прозорості; метод моделювання застосовувався для розробки змістовно-інформаційної моделі процесу ініціації законодавчих змін; логічне узагальнення і метод порівняльного аналізу широко застосовувалися на різних стадіях роботи (при аналізі існуючої практики регламентування корпоративних відносин, при обґрунтуванні концепції стратегічного аналізу, обґрунтуванні пропозицій тощо). Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в розвязанні важливої для державного управління наукової задачі - підвищення рівня державного регулювання фондового ринку за рахунок удосконалення системи організаційно-правового регулювання діяльності учасників бізнес-процесів, зокрема: уперше: - теоретично обґрунтовано стимули, критерії і напрямки удосконалення законодавчого забезпечення державного регулювання операцій на фондовому ринку з урахуванням цілей, інтересів і дій усіх учасників бізнес-процесів, що дозволило сформулювати конкретні пропозиції щодо забезпечення прозорості інформації на ринку цінних паперів;Проведене в межах дисертаційної роботи дослідження підтвердило покладену в його основу гіпотезу, що створення законодавчо узгодженої системи організаційного регламентування діяльності учасників фондового ринку з урахуванням відносин економічної відповідальності, рівня прозорості інформації та мотивації до операцій на ринку цінних паперів сприятиме ефективності залучення на інвестиційний простір України прямих портфельних інвестицій і конкурентноздатності українських цінних паперів. Регулювання фондового ринку забезпечується арбітражними функціями держави, які відображають сучасні засади державного регулювання діяльності учасників ринку цінних паперів у формі законодавчого забезпечення організаційного регламентування сфери взаємодій між підприємцями різних верств і рівнів суспільства. Організаційно-правовий механізм державного регулювання фондового ринку визначається як сукупність взаємоповязаних засобів, прийомів, методів забезпечення рівних можливостей доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів, гарантування прав власності на цінні папери, захист прав учасників фондового ринку та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів. Для вирішення цих завдань організаційно-правовий механізм державного регулювання ринку цінних паперів повинен охоплювати прийняття законодавчих актів з питань діяльності учасників фондового ринку, визначення їх прав та обовязків, видачу спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення діяльності та забезпечення контролю. На ринку цінних паперів України існує значний потенціал подальшого розвитку, в основі якого такі фактори, як: велике число створених у процесі приватизації акціонерних товариств; значна частка перспективних підприємств, акції яких поки явно недооцінені; інтерес багатьох підприємств до додаткових емісій цінних паперів; бажання багатьох регіональних і муніципальних органів влади здійснити випуски своїх позик (облігацій) тощо.