Організаційно-правові засади захисту прав на результати творчої діяльності - Автореферат

Недоліки чинного законодавства у сфері захисту прав на результати творчої діяльності, штучно створена багатоступенева конструкція державної системи управління у сфері інтелектуальної власності, негативні аспекти адміністрування у фіскальній сфері, інтереси субєктів інтелектуальної власності, суспільства та держави потребують приведення положень законодавства у повну відповідність з принципами правової держави та верховенства права. Кардинальна зміна сутності, форм і методів державного управління у сфері захисту прав на результати творчої діяльності може бути здійснена шляхом створення незалежної від відомчих домагань єдиної національної установи з питань науки й техніки, що сприятиме захисту прав і законних інтересів субєктів інтелектуальної власності та держави, поповненню державного бюджету, інвестиціям, скороченню обсягу та часу виконання процедур, повязаних з фіксацією юридичних фактів, трансформації адміністрування у фіскальній сфері тощо. Визначення сутності процедурної діяльності субєктів державного управління у сфері інтелектуальної власності, обґрунтування нової правової конструкції єдиної національної установи з питань науки і техніки, розробка аргументованих пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення державного управління в названій сфері мають важливе як теоретичне, так і практичне значення й обумовлюють актуальність дослідження широкого кола питань, повязаних із захистом прав субєктів інтелектуальної власності та організаційно-правовими засадами адміністративно-процедурної діяльності уповноважених органів в зазначеній сфері. проаналізувати нормативно-правове регулювання адміністративно-процедурної діяльності органів державної влади у сфері інтелектуальної власності з метою визначення критеріїв ефективного і дієвого адміністративно-правового захисту прав на результати творчої діяльності; доведено, що існуючий порядок адміністрування податків у сфері захисту прав на результати творчої діяльності підлягає скасуванню як такий, що суперечить чинному законодавству, порушує права й законні інтереси субєктів інтелектуальної власності і держави; пропонується внесення змін до Податкового кодексу України та нормативно-правових актів, що регламентують захист прав на обєкти інтелектуальної власності, які б передбачали єдиний порядок сплати зборів за дії, повязані з реєстрацією таких обєктів та видачею охоронних документів на них, визначали б розміри, строки та механізм сплати зборів, а також чітко обумовлювали, що кошти від сплати таких зборів повинні зараховуватись безпосередньо в дохід Державного бюджету України;«Історико-правовий аналіз розвитку державної політики у сфері захисту прав на результати творчої діяльності» акцентується увага на ролі та значенні захисту прав субєктів інтелектуальної власності для соціально-економічного розвитку держави. Обґрунтовано висновок, що держава може зберегти провідне становище у світі за наступних умов: якщо їй вдасться втримувати лідируючі позиції не лише у створенні нових науково-технічних розробок, але й у їх патентному захисті, який буде діяти в якомога більшому торгово-економічному просторі; від змісту державної політики, яка забезпечуватиме ефективний захист прав субєктів інтелектуальної власності відповідно до міжнародних стандартів; за наявності чіткої конкретизації правового статусу органів державного управління (їх посадових осіб) у сфері захисту прав на результати творчої діяльності; від якості та прозорості адміністративно-правових процедур, які обумовлюють регламентацію діяльності державних органів (їх посадових осіб), зокрема, що стосується процедур фіксації юридичних фактів, повязаних із набуттям права власності на обєкти інтелектуальної власності, процедур раціонального адміністрування податків тощо. Виходячи із пріоритету основоположних прав людини і громадянина, одним із основних завдань адміністративно-правового захисту прав на результати творчої діяльності доцільно вважати захист прав субєктів інтелектуальної власності від неправомірних дій органів державної влади (посадових осіб), який може бути реалізований лише за умов жорсткої регламентації правил їх діяльності, що передбачає обовязкове застосування інститутів «обовязку» та «відповідальності». «Проблемні питання адміністративно-правового захисту прав на результати творчої діяльності в Україні» проаналізовано недоліки та неузгодженість чинного законодавства, яке визначає питання захисту прав на результати творчої діяльності і обумовлює процедурні питання діяльності органів державного управління (їх посадових осіб) в зазначеній сфері. На нашу думку, адміністративно-правовий захист прав субєктів інтелектуальної власності є комплексом дієвих правових умов для захисту їх прав і законних інтересів, зокрема шляхом: визнання, що згідно зі статтею 22 Конституції України вимога громадянина є конституційним обовязком представника державного органу забезпечити таке право, в тому числі виявляти факти порушення прав субєктів інтелектуальної власності; усувати умови, що сприяють порушенню їх прав; вживати

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ