Організаційно-правові засади взаємодії міліції (поліції) країн-учасниць СНД у боротьбі з правопорушеннями - Автореферат

Досягти вагомих результатів у цій сфері можна тільки завдяки співробітництву та взаємодії правоохоронних органів, у тому числі й міліції (поліції) держав-учасниць СНД. У звязку з недостатнім рівнем правової культури правоохоронців не завжди відповідає вимогам часу практична взаємодія міліції (поліції) країн-учасниць Співдружності у боротьбі з правопорушеннями, а також потребує наукового супроводження координація їх діяльності. Отже, важливого значення набувають проблеми наповнення реальним змістом міждержавного співробітництва у боротьбі із злочинністю, своєчасної ратифікації міжнародних договорів, розробки оптимальних організаційно-правових механізмів діяльності міліції (поліції), які зможуть комплексно вирішувати питання щодо реалізації, охорони та захисту прав і свобод людини, протидії глобалізації криміналу, а також злагоджено взаємодіяти з відповідними органами зарубіжних країн і міжнародними організаціями. У свою чергу, ці питання обумовлюють потребу у подальшому науковому вивченні й осмисленні сутності взаємодії у правоохоронній діяльності країн-учасниць СНД, правовідносин у міжнародній правоохоронній сфері, чинників удосконалення взаємодії у міждержавній боротьбі з правопорушеннями. Таким чином, дослідження організаційно-правових засад взаємодії міліції (поліції) країн-учасниць СНД у боротьбі з правопорушеннями набуває особливого змісту й актуальності.Досліджуючи схожі за змістом поняття "взаємодія" та "координація", вважається, що взаємодія - це застосована на нормативних актах, взаємозалежна, погоджена за місцем і часом діяльність декількох її субєктів, спрямована на виконання загального завдання зміцнення законності та правопорядку у боротьбі зі злочинністю. У роботі звертається увага на те, що в сфері міждержавної боротьбі із правопорушеннями та злочинами обовязково необхідна постійна координація взаємодії міліції (поліції) країн-учасниць СНД, яка у своєї сутності створюватиме умови для взаємодії у протидії транскордонному криміналу. Вважається, що лише конкретний, діловий підхід, високий фаховий рівень пропозицій щодо удосконалення взаємодії органів внутрішніх справ країн СНД, активна зацікавленість у їх втіленні в життя дозволяють обєктивно розраховувати на позитивний результат у боротьбі з правопорушеннями та злочинністю. У сфері міждержавної правоохоронної діяльності зазначених держав виникли загальні проблеми, а саме, відсутність: належної правової бази при взаємодії міліції (поліції) країн-учасниць СНД у боротьбі з правопорушеннями; досвіду боротьби з транснаціональною міждержавною злочинністю, такою як: нелегальна міграція, незаконний обіг наркотичних і психотропних речовин, контрабанда, торгівля людьми, тероризм і інших злочинів; професійно підготовлених співробітників щодо цієї діяльності. Аналізуючи історичний розвиток формування взаємодії ОВС між країнами Співдружності, дисертант робить висновок, що значення взаємодії полягає у наступному: забезпеченні цілеспрямованих й ефективних заходів щодо боротьби з правопорушеннями та злочинами, виборі єдиного підходу до вирішення різносторонніх організаційних і процесуальних питань; сприянні усуненню дублювання та паралелізму в діяльності міліції-поліції країн СНД у боротьбі з правопорушеннями; створенні можливостей обєднання зусиль органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю з метою досягнення високої результативності шляхом найменших затрат; підвищенні гарантій законності при проведенні заходів щодо боротьби з правопорушеннями.У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення взаємодії міліції (поліції) країн-учасниць СНД. Зазначено, що діяльність міліції та поліції у міжнародній правоохоронній сфері характеризується деякими формальними ознаками: а) регламентується законом, міжнародно-правовими актами, здійснюється офіційно дозволеними методами; б) у межах компетенції є спеціалізованою, що відповідає характеру виконуваних функцій; в) субєкти відповідальні перед державою (у деяких питаннях і перед міжнародною спільнотою), суверенні, незалежні від тиску будь-яких зовнішніх сил (проблемні ситуації вирішуються шляхом переговорів, узгоджень, закріплення у міжнародних угодах, договорах та ін.). Основна перешкода, на нашу думку, полягає в тому, що класичний варіант правових відносин між державами накладається на взаємини між державами Співдружності. Особливого значення для країн СНД набуває досвід, отриманий розвиненими країнами ЄС, який може стати підґрунтям у розвитку та інформаційному забезпеченні управління у міждержавній боротьбі зі злочинності. Проведене дослідження дозволило автору зробити такі висновки щодо єдиної стратегії та механізму боротьби з міждержавною злочинністю в країнах СНД, що передбачає наступні основні напрями міждержавного співробітництва: обмін правовою, криміналістичною, оперативно-розшуковою й іншою інформацією; виконання запитів про проведення оперативно-розшукових заходів і слідчих дій; надання правової допомоги по кримінал

Основний зміст роботи