Дослідження сучасної нормативно-правової бази оборони України, обґрунтування її недосконалості. Аналіз та виокремлення прикладів спірних норм та правил вітчизняного законодавства, які вважаються причиною ризику й низького рівня обороноздатності держави.
При низкой оригинальности работы "Організаційно-правові засади у сфері оборони України в контексті сучасних ризиків та загроз", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Питання оборони, національної безпеки, розвитку теоретичних засад державного управління у сфері обороноздатності країни, реформування сектора безпеки, та, насамперед, збройних сил, які складають основу Воєнної організації держави, присвячені численні публікації українських вчених, політиків, керівництва збройних сил. З огляду на теоретичні засади оборони, треба відзначити, що оборона - це комплекс політичних, економічних, екологічних, воєнних, соціальних і правових заходів щодо забезпечення незалежності, територіальної цілісності, захисту інтересів держави і мирного життя народу України [1]. Правовою основою оборони держави є Конституція України, Закони України: “Про основи національної безпеки України” [2], “Про оборону України” [3], “Про Збройні Сили України” [4], “Про організацію оборонного планування” [5], “Про правовий режим надзвичайного стану” [6], “Про правовий режим воєнного стану” [7], Укази Президента України: “Про Стратегію національної безпеки України” [8], “Про Воєнну доктрину України” [9], “Про положення про територіальну оборону України” та інші нормативні акти, щодо регламентації відносин в оборонній сфері. Відповідно до Конституції України, до повноважень Верховної Ради належить: оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішень Президента України про використання Збройних сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України; затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних сил України; схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України; затвердження протягом двох днів із моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію. З метою запобігання збройній агресії та збройному конфлікту, забезпечення національних інтересів і реалізації власної воєнної політики Україна, дотримуючись норм відповідальної і заснованої на співробітництві поведінки в галузі безпеки, бере участь у міжнародних системах безпеки та міжнародному співробітництві у сфері оборони на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы