Характеристика національної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Аналіз принципів та предмету первинного фінансового моніторингу. Основні завдання і функції його суб’єктів. Особливості регулювання і нагляду за їх діяльністю.
При низкой оригинальности работы "Організаційно-правові засади первинного фінансового моніторингу", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Так, завдяки цілеспрямованій діяльності Державної служби фінансового моніторингу України (далі - Держфінмоніторинг) протягом 2014 року було підготовлено 774 узагальнені матеріали до Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної фіскальної служби України, Служби безпеки України щодо фінансових операцій, які можуть бути повязані з легалізацією коштів, на суму 267,4 млрд. грн., а також з учиненням інших злочинів, визначених Кримінальним кодексом України, на суму 52,6 млрд. гривень. Водночас виключно державним органам не під силу подолати злочинність у сфері фінансів, тому існує обєктивна необхідність у проведенні первинного фінансового моніторингу, субєктами якого мають виступати фінансово-кредитні інститути та спеціально призначені для цього субєкти. Зважаючи на те, що первинний фінансовий моніторинг як один з ефективних способів забезпечення економічної безпеки держави та усунення будь-яких можливостей легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, отримав поширення, визначення його сутності та особливостей, підстав, змісту та процедур має велике як теоретичне, так і практичне значення. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації визначити організаційно-правові засади первинного фінансового моніторингу і розробити науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо їх вдосконалення. Структурно-логічний метод надав змогу окреслити економіко-правовий феномен легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та визначити систему протидії цьому явищу в Україні, систематизувати принципи первинного фінансового моніторингу (підрозділи 1.1, 1.3).У національній системі запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму виокремлено законодавчу (що репрезентована антилегалізаційним законодавством), інституційну (яку складають субєкти державного та первинного фінансового моніторингу, правоохоронні та інші державні органи, уповноважені вживати заходів у цій сфері), інструментальну (сукупність економіко-математичних та фінансово-правових способів і прийомів протидії легалізації злочинних доходів) та інформаційну (комплекс заходів, спрямованих на забезпечення інформаційної взаємодії державних органів, які в межах своєї компетенції вживають заходів щодо боротьби з легалізацією злочинних доходів) складові. У підрозділі 1.2 «Поняття, сутність і зміст первинного фінансового моніторингу» первинний фінансовий моніторинг розглянуто як підсистему фінансового моніторингу з урахуванням його цільового призначення як спеціального кримінологічного заходу та характеру способів його здійснення як субінституту фінансового права. Первинний фінансовий моніторинг запропоновано розглядати як сукупність заходів, здійснюваних спеціально визначеними у законі субєктами, спрямованих на раннє виявлення інформації про підозрілих осіб, які можуть здійснювати фінансові операції з легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму. Проведено розмежування первинного фінансового моніторингу з економічними засобами протидії легалізації «брудних» коштів, технологіями управління фінансами і фінансовим моніторингом за: функціями; нормативно-правовою основою; характеристикою інструментарію, що застосовується для їх здійснення; порядком документального оформлення. Зокрема, доведено, що систему органів державного регулювання і контролю за діяльністю субєктів первинного фінансового моніторингу утворюють: Національний банк України; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (контроль за роботою фондових бірж, компаній з управління активами та інших професійних учасників ринку цінних паперів (крім банків); Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (контроль за діяльністю страховиків (перестраховиків), ломбардів та інших фінансових установ); Міністерство фінансів України (контроль за діяльністю субєктів господарювання, які проводять лотереї або будь-які інші азартні ігри, субєктів господарювання, які здійснюють торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, аудиторів, аудиторських фірм тощо); Міністерство юстиції України (контроль за роботою нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги); Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері звязку та інформатизації України (контроль за роботою операторів поштового звязку); Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (контроль за роботою товарних та інших бірж, що проводять фінансові операції з товарами); Державна служба фінансового моніторингу України (контроль за роботою інших субєктів первинного фінансового моніторингу, для яких законодавством не визначено органи державної влади, що здійснюють регулювання та контроль їх діяльності).З урахуванням суспільної небезпечності запропоновано легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування терориз
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы