Організаційно-правові засади діяльності суб’єктів господарювання східної Галичини та Буковини в складі Австро-Угорщини - Автореферат

Важливе місце серед історико-правових проблем, які потребують розвязання, посідають питання, повязані з господарським розвитком Східної Галичини та Буковини в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ-на початку XX ст. та діяльністю субєктів господарювання на цих землях. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших у пострадянській історико-правовій науці досліджень правових засад створення та діяльності субєктів господарювання в Східній Галичині та Буковині в складі Австро-Угорщини наприкінці ХІХ-у першій половині XX ст. У дисертації на основі аналізу архівних матеріалів, нормативно-правових актів комплексно досліджено особливості створення та діяльності і, загалом, правовий статус субєктів господарювання на землях Східної Галичини та Буковини, що входили до складу Австро-Угорщини. Уперше: - встановлено, що в австрійському праві досліджуваного періоду господарська діяльність та правовий статус субєктів господарювання регулювалися передусім двома комплексними нормативними актами: Промисловим законом 1859 року та Торговельним законом 1862 року; правовий статус субєктів господарювання визначався також спеціальними законами та підзаконними нормативно-правовими актами, як правило розпорядженнями міністерств; Серед них: «Закон про товариства» від 26 листопада 1852 року (Вісник законів державних, далі - В. з. д., № 253); Торговельний закон від 17 грудня 1862 року (В. з. д. за 1863 р., № 1), який визначав види субєктів господарювання (в законі вони іменувалися як спілки), що здійснювали торговельну діяльність, цей же закон регулював і порядок здійснення торговельної та іншої господарської діяльності; закон від 9 квітня 1873 року (В. з. д., № 70) «Про заробіткові і господарські товариства»; Біржовий закон від 1 квітня 1875 року (В. з. д., № 67), який визначав поняття та види бірж, порядок та умови здійснення біржових операцій; закон від 6 березня 1906 року (В. з. д., № 58) «Про спілки з обмеженою відповідальністю», що визначав правовий статус цих субєктів тощо.Встановлено, що в австрійському праві досліджуваного періоду господарська діяльність та правовий статус субєктів господарювання регулювалися передусім двома комплексними нормативними актами: Промисловим законом від 20 грудня 1859 року (В. з. д., № 227), який набрав чинності з 1 травня 1860 року (нова редакція 16 серпня 1907 року - В. з. д., № 199) та Торговельним законом від 17 грудня 1862 року року (В. з. д. за 1863 р., № 1), який набрав чинності з 1 липня 1863 року. Законодавство вважаємо доцільним розділити на два види: 1) акти, що визначали типи та правовий статус субєктів господарювання; 2) Закони та підзаконні акти, що визначали правовий статус субєктів господарювання: Закон про товариства 1852 року, Торговельний закон 1862 року, Закон про заробіткові і господарські товариства 1873 року, Закон про біржі 1875 року, Закон про публічні складські доми 1889 року, Закон про каси взаємодопомоги 1892 року, Закон про хліборобські спілки 1902 року, Закон про аптеки 1906 року, Закон про спілки з обмеженою відповідальністю 1906 року, розпорядження міністерств про страхові товариства 1896 року, про створення акціонерних спілок 1899 року та інші; 3) Закони та підзаконні акти, що визначали організаційні форми субєктів господарювання: Закон про товариства 1852 року, Торговельний закон 1862 року, Закон про спілки з обмеженою відповідальністю 1906 року, розпорядження міністерств про створення акціонерних спілок 1899 року та інші; 4) Закони та підзаконні акти, що окремо або додатково визначали субєкти господарювання за видами і сферами діяльності: Торговельний закон 1862 року, Закон про заробіткові і господарські товариства 1873 року, Закон про біржі 1875 року, Закон про публічні складські доми 1889 року, Закон про каси взаємодопомоги 1892 року, Закон про хліборобські спілки 1902 року, Закон про аптеки 1906 року, розпорядження міністерств про страхові товариства 1896 року та інші.