Процеси становлення та налагодження діяльності в Української Народної Республіки. Період Української Центральної Ради та Директорії правоохоронного апарату. Законодавчі та інші нормативно-правові акти з регулювання організації та діяльності міліції.
При низкой оригинальности работы "Організаційно-правові засади діяльності міліції УНР у період Української Центральної Ради та Директорії (1917–1921 рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Виходячи з цього, можна дійти висновку, що історія розбудови в Україні цих органів, і зокрема міліції, та вироблення організаційно-правових засад їх діяльності має неабиякий теоретичний і практичний інтерес, оскільки зявляється можливість порівняти тодішні й сучасні умови, в яких відбувалися процеси становлення органів охорони правопорядку і правового регулювання їх організації та діяльності й виявити їх загальні закономірності та відмінності. Дослідження питань, що стосуються організаційно-правових засад, на яких будувалися організація та діяльність міліції в УНР часів Української Центральної Ради та Директорії, дозволить, з одного боку, виявити допущені помилки і свідомі перекоси у галузі правового забезпечення її діяльності, з другого - показати шляхи розвитку і надбання тогочасної нормотворчої діяльності, спрямованої на створення та удосконалення нормативно-правової бази з регулювання правоохоронних правовідносин та організації й діяльності системи правоохоронних органів, і в першу чергу міліції. Для реалізації цієї мети були визначені такі основні наукові завдання: - дати наукову характеристику політико-правових підходів вищих органів влади української національної держави до проблеми розбудови міліції УНР часів Української Центральної Ради та Директорії й визначити організаційно-правові засади її діяльності з охорони правопорядку за умов суспільно-політичної ситуації в Україні в 1917-1920 рр.; За допомогою конкретно-історичного методу досліджувалися політико-правові підходи урядів УНР до розвязання проблем організації охорони правопорядку, боротьби зі злочинністю та створення системи органів охорони правопорядку і вироблення організаційно-правових засад їх діяльності в умовах суспільно-політичної ситуації, що склалась в Україні в 1917-1921 рр. (підрозділи 2.1, 3.1, 3.2). Застосування історико-правового, порівняльно-правового, формально-юридичного методів дозволило розглянути генезис нормативно-правового забезпечення організації та діяльності народної міліції та громадських органів охорони порядку, що взаємодіяли з нею, через порівняння нормативно-правових актів, що приймалися урядами УНР та Генеральним секретарством / Міністерством внутрішніх справ, виявити їх спільні та відмінні риси і встановити закономірності розвитку і характерні риси законодавства, що регулювало організацію та діяльність міліції та громадських формувань з охорони правопорядку, зясувати історичну послідовність та доцільність реорганізації системи органів внутрішніх справ УНР, встановити роль формальної визначеності правових норм у забезпеченні функціонування системи органів внутрішніх справ та їх діяльності з охорони правопорядку і боротьби зі злочинністю у досліджуваний період (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.3).До загальноісторичного блоку віднесено наукову літературу, яка характеризує суспільно-політичну ситуацію в УНР доби УЦР та Директорії, суспільно-політичні обставини, за яких діяли уряди УНР та державні органи, у тому числі й Генеральне секретарство / Міністерство внутрішніх справ, реалізуючи політичні та соціальні реформи, забезпечуючи законність і правопорядок у молодій українській незалежній державі. Історико-правовий блок історіографічного масиву складає наукова література, яка висвітлює правову політику держави, процеси державотворення та законотворення в Україні, розбудови державного апарату, органів виконавчої влади, зокрема міліції, організацію діяльності із забезпечення законності, охорони порядку, боротьби зі злочинністю тощо. В описі 4 заслуговують на увагу справи 9 (Накази МВС Директорії, 1920-1921 рр.), 10 (Проект Статуту МВС Директорії), 32 (Інструкції МВС у справі створення органів та установ МВС на місцях (1919-1920 рр.), 35 (Інструкції та додатки до них начальникам районів міліції), 39 (Доповіді МВС Директорії, 1919 р.). Розділ 2 «Проблеми правового забезпечення охорони суспільної безпеки і ладу та розбудови органів охорони правопорядку за суспільно-політичних умов в Українській Народній Республіці доби Української Центральної Ради» розкриває основні організаційні та правові питання створення народної міліції УНР за часів Центральної Ради, організацію їх діяльності в центрі й на місцях із забезпечення правопорядку в державі, її керівну роль і взаємодію з громадськими формуваннями в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю. У підрозділі 2.1 «Суспільно-політична обстановка в Україні за доби Української Центральної Ради та політико-правові підходи держави до творення національних правоохоронних органів» розглянуто складну ситуацію, за якої розбудовувались в УНР доби Української Центральної Ради органи державної виконавчої влади, зокрема міліція.У висновках на основі аналізу нормативно-правових засад та організаційних аспектів функціонування міліції Української Народної Республіки за доби Української Центральної Ради та Директорії, вивчення підстав утворення та діяльності добровільних громадських формувань, які залучались до охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю, автор уз
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы