Функції і принципи діяльності, вплив на соціальну сферу місцевих органів влади. Взаємозв’язки між соціальною політикою держави та соціальною сферою регіону як елементами адміністративно-правових відносин. Види та об’єкти соціальної інфраструктури.
При низкой оригинальности работы "Організаційно-правові засади адміністративного регулювання соціальної сфери в регіоні", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Місцеве (регіональне) управління є однією з найважливіших частин механізму управління, що дозволяє оптимально поєднувати місцеві та загальнодержавні інтереси. Оскільки соціальна функція є головною, визначальною для місцевого (регіонального) управління, то найбільш актуальним є розгляд особливостей здійснення такого управління в соціальній сфері, а також аналізу основних організаційно-правових проблем у зазначеній сфері, успішне вирішення яких дозволить визначити послідовність та ефективність проведення адміністративно-правових реформ у цілому. По-друге, демократизація суспільних процесів, децентралізація державно-управлінських рішень змінюють парадигму взаємовідносин центру й регіонів, суттєво впливають на діяльність органів виконавчої влади, які здійснюють управління соціальною сферою в регіоні. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчення і критичного аналізу наявної нормативно-правової бази та емпіричного матеріалу розробити теоретичні основи адміністративного регулювання соціальної сфери в регіоні та сформулювати пропозиції і рекомендації щодо його вдосконалення і подальшого розвитку. Обєктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у звязку з діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо управління соціальною сферою в регіоні.”Взаємозвязок між соціальною політикою держави та соціальною сферою як захист конституційних прав громадян” на підставі проведеного досліду робиться висновок про те, що адміністративно-правовий механізм управління соціальною сферою взаємоповязаний з категорією “соціальна держава” та її соціальна політика. Під соціальною політикою у вузькому значенні, при аналізі управління соціальним розвитком регіонального утворення, автор розуміє діяльність субєктів управління різного рівня, направлену на управління соціальним розвитком регіону, забезпечення матеріальних і культурних потреб його населення і регулювання процесів соціальної диференціації. Місцева (регіональна) соціальна політика, як невідємний компонент системи управління соціальною сферою на місцевому рівні, у процесі своєї розробки і реалізації повинна виходити із сукупності основоположних методологічних принципів, властивих будь-якій науково обґрунтованій системі управління. Таким чином, соціальна держава представляє соціальну політику не тільки через конституційні норми, але й через використання адміністративно-правового механізму управління соціальною сферою, що гарантує відповідні можливості певного рівня життя громадян. В результаті вивчення поглядів на проблему визначення регіону й осмислення його природи визначено, що регіоном слід вважати комплексну соціально-економічну категорію, сформовану в межах своєї природно-географічної території з притаманною їй специфікою структури виробництва і господарства, міжрегіональними та зовнішніми звязками щодо економіки, політики, культури, а також з власними політико-адміністративними органами управління - місцевими органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.„Вдосконалення адміністративно-правового механізму соціальної підтримки населення регіону” обґрунтовується актуальна потреба більш пильної уваги держави до управління соціальним життям регіону в умовах сучасної перманентної суспільної кризи, формулюються пропозиції прикладного характеру відносно поліпшення роботи управлінських структур у справі нормалізації соціального життя населення регіонів. На погляд дисертанта, до ключових проблем, які стримують розвиток місцевого (регіонального) управління в соціальній сфері і вимагають законодавчого вирішення, на сьогодні можна віднести: 1) недостатнє правове забезпечення розмежування повноважень місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади; Аналіз соціальної сфери Кіровоградського регіону свідчить про недостатню розвиненість соціальної інфраструктури, незадовільний стан низки обєктів освіти, які не відповідають сучасним технічним і санітарно-гігієнічним вимогам, відсутність необхідних обєктів охорони здоровя, незадовільний стан навколишнього середовища, що відображається на здоровї населення, і у звязку з цим необхідності будівництва очисних споруд, підприємств з переробки токсичних відходів виробництва та побутових відходів. „Розвиток методологічних основ управління в сфері зайнятості населення” аналізуються актуальні проблеми державного регулювання зайнятості населення з метою забезпечення соціальної стабільності в регіоні. Проведений автором аналіз дозволяє сформулювати основні положення та напрямки розвитку методологічних основ механізму вдосконалення регіонального управління зайнятістю, яка включає: адміністративну реформу державних і самоврядних органів щодо сфери зайнятості (впорядкування функціональних обовязків, забезпечення освітнього рівня фахівців, упровадження політики соціального партнерства, розширення сфери надання послуг населенню і т. ін.), реформування фінансово-економічної сфери з метою підвищення конкурентоспроможності робочої сили (політика “регіоналізації” бю
План
1. Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы