Організаційно-правові засади адміністративної діяльності спеціальних установ органів внутрішніх справ - Автореферат

Вирішення цих проблем, з одного боку, потребує глибокого і всебічного наукового дослідження широкого кола питань, повязаних з діяльністю спеціальних установ органів внутрішніх справ, що дозволить успішно вирішувати поставлені перед ними завдання, з іншого - перебудовувати діяльності цих установ, яка повинна відповідати міжнародним стандартам через внесення змін до чинного законодавства України. Під час дослідження їх діяльності набагато більше уваги приділялося забезпеченню законності при охороні, утриманні і конвоюванні заарештованих та затриманих, умовам утримання, характеристиці статусу затриманих, функціонуванню окремої спецустанови органів внутрішніх справ в межах діяльності певної служби ОВС України, наприклад, у справах дітей, та ін., а про організацію та особливості діяльності всіх спеціальних установ органів внутрішніх справ мова здебільшого не йшлася. Таким чином, необхідність приведення діяльності вітчизняних спеціальних установ органів внутрішніх справ до міжнародних стандартів, недоліки правового регулювання організації їх діяльності, недосконалість взаємодії з іншими підрозділами міліції та правоохоронними органами держави, громадськістю і обумовлюють актуальність та важливість комплексного наукового дослідження широкого кола питань, повязаних з організаційно-правовими засадами діяльності спеціальних установ органів внутрішніх справ. Мета дисертаційного дослідження полягає в зясуванні правових засад адміністративної діяльності спеціальних установ органів внутрішніх справ, визначенні форм і методів їх діяльності та обґрунтуванні пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення такої діяльності. Використання системно-структурного методу дозволило визначити місце спеціальних установ в системі органів внутрішніх справ, а також виявити систему сутнісних ознак, властивих їм як юридичним особам (підрозділ 1.1, 1.2, 2.2), охарактеризувати спеціальні установи органів внутрішніх справ (підрозділи 1.1, 1.3), здійснити аналіз форм та методів адміністративної діяльності спеціальних установ органів внутрішніх справ (підрозділ 2.1) та основних засад взаємодії спеціальних установ органів внутрішніх справ з іншими підрозділами ОВС, державними органами, установами, службами (підрозділ 2.2).Розділ 1 «Теоретико-правова характеристика адміністративної діяльності спеціальних установ ОВС» складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню поняття та видів спеціальних установ ОВС; зясуванню історико-правового аспекту становлення системи спеціальних установ ОВС; дослідженню правових засад адміністративної діяльності спеціальних установ ОВС. У підрозділі 1.1 «Історико-правовий аспект становлення системи спеціальних установ ОВС» наголошено, що система органів внутрішніх справ з часу свого створення пройшла низку реорганізаційних змін, що продовжуються і нині. В різні часи до структури органів внутрішніх справ входили такі спеціальні установи: місця позбавлення волі цивільного відомства (пенітенціарна система), конвойна сторожа, дитячі прийомні пункти, дитячі кімнати міліції, приймальники-розподільники для неповнолітніх, медичні витверезники, лікувально-трудові профілакторії. Під час проведеного дослідження конкретизовано особливості статусу спеціальних установ органів внутрішніх справ, що відображено в їх понятті через термін «спеціальні», особливості їх діяльності та спеціального адміністративно-правового режиму. Серед установ органів внутрішніх справ обмежувати свободу осіб та утримувати їх, у звязку із виконанням покладених на них функцій, мають право приймальники-розподільники для дітей, ізолятори тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб, приймальники-розподільники для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальні приймальники для осіб, підданих адміністративному арешту.Визначено, що в Україні у переважній більшості випадків позбавлення свободи, не повязаної з кримінальною відповідальність виконується спеціальним установам органів внутрішніх справ функціонування яких безпосередньо повязана із такою діяльністю. До спеціальних відносимо установи органів внутрішніх справ, які призначені для: утримання в них осіб, підданих адміністративному арешту, охорони і конвоювання затриманих і взятих під варту осіб та тимчасового тримання окремих категорій дітей. Серед установ органів внутрішніх справ обмежувати свободу осіб та утримувати їх, у звязку із виконанням покладених на них функцій, мають право (чи обовязок) приймальники-розподільники для дітей, ізолятори тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб, приймальники-розподільники для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальні приймальники для осіб, підданих адміністративному арешту. В рамках внутрішньосистемної виділено внутрішньо-організаційну адміністративну діяльність спеціальних установ органів внутрішніх справ, що провадиться за допомогою адміністративно-правових форм і методів, та полягає в управлінні вищих органів роботою підпорядкованих установ і безпосереднього оперативного управління, що здійснюється начальниками й іншими посадовими ос

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ