Організаційно-правові та морально-психологічні засади судово-експертної діяльності - Автореферат

Причому, саме судова експертиза відіграє пріоритетну роль у впровадженні передових досягнень науки і техніки у практику боротьби зі злочинністю, сприяє надійності системи доказування по справі. Висвітленню різних проблем призначення та проведення судових експертиз були присвячені праці відомих учених процесуалістів та криміналістів: Т.В. Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається необхідністю формування загально-теоретичних засад судової експертизи, розробкою організаційно-правових та морально-психологічних основ діяльності судового експерта. Під час дослідження було використано систему наукових методів: формально-логічний (для визначення понять “судова експертиза”, “експертна версія”, “експертна технологія”; при здійсненні класифікації судових експертиз тощо); системно-структурний (при характеристиці розгалуженої системи судово-експертних установ і відомчих служб, при визначенні системи типових експертних версій, при дослідженні системи засобів судово-експертної діяльності, при визначенні структури професіограми судового експерта); функціональний (для визначення внутрішнього змісту експертної методики та експертної технології, при визначенні концепцій підготовки судових експертів); історичний (для аналізу розвитку різних підходів до спеціальних знань та судової експертизи); статистичний та соціологічний методи (під час аналізу та узагальнення експертних проваджень та анкетування й інтервювання судових експертів). 4) вперше розглянуто рівні взаємодії осіб (органів), що призначили судову експертизу, з судовим експертом (обізнаною особою);Запропоновано наступне визначення поняття судової експертизи: регламентоване нормами права дослідження, яке має притаманні саме йому предмет, обєкти і методику, та проводиться з застосуванням спеціальних знань визначеним субєктом (однією чи кількома обізнаними особами, які мають процесуальний статус експерта) за дорученням зазначених в галузевому процесуальному законодавстві органів і осіб, котрі здійснюють правосуддя (дізнання, досудове слідство, судовий розгляд справ і примусове виконання рішень судів та інших органів чи службових осіб). Акцентовано увагу на тому, що відбувається розширення предмета судової експертизи, зявляються нові напрямки досліджень, виникають нові види судових експертиз. Результати анкетування судових експертів засвідчують, що практичні працівники теж вбачають необхідність у класифікації судових експертиз (зазначили 78% опитаних); негативну відповідь надали - 22% експертів. Судові експерти вважають, що взаємодія слідчого і експерта має виявлятися у наданні консультативної допомоги слідчому (59%); у наданні методичної допомоги слідчому (53%); опосередковано (через експертну ініціативу, право експерта заявляти клопотання та ін.) (44%); взаємодія слідчого і експерта має бути зведена до мінімуму (8%); інше (3%). У роботі наголошується, що організаційні проблеми призначення судових експертиз можуть бути обєднані в дві великі групи: 1) повязані з недосконалістю нормативно-правового регулювання судово-експертної діяльності; 2) обумовлені необхідністю покращення якості державного управління судово-експертною діяльністю та наукового опрацювання і практичної реалізації окремих положень теорії судової експертизи.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявилося у розробці організаційно-правових та морально-психологічних засад судово-експертної діяльності на підставі комплексного підходу до даної проблеми. На підставі аналізу ознак судової експертизи та вивчення її ролі в системі спеціальних знань запропоновано авторське визначення її поняття: судова експертиза являє собою регламентоване нормами права дослідження, яке має притаманні саме йому предмет, обєкти і методику, та проводиться із застосуванням спеціальних знань визначеним субєктом (однією чи кількома обізнаними особами, які мають процесуальний статус експерта) за дорученням зазначених в галузевому процесуальному законодавстві органів та осіб, котрі здійснюють правосуддя (дізнання, досудове слідство, судовий розгляд справ і примусове виконання рішень судів та інших органів чи службових осіб). Запропоновано авторську класифікацію судових експертиз. Розкрито особливості взаємодії осіб (органів), які призначають судову експертизу, з експертом. Встановлено, що організаційні проблеми призначення судових експертиз можуть бути обєднанні в дві великі групи: 1) повязані з недосконалістю нормативно-правового регулювання судово-експертної діяльності; 2) обумовлені необхідністю покращання якості державного управління судово-експертною діяльністю та наукового опрацювання і практичної реалізації окремих положень теорії судової експертизи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ