Створення та обґрунтування проекту базового закону про захист персональних даних. Розробка теоретичних пропозицій та практичних рекомендацій щодо упорядкування суспільних інформаційних відносин в Україні відповідно із положеннями світових стандартів.
Виходячи з положень статей 3 та 21 Конституції України від 1996 року, які визначають природне право початком і основою української правової системи, державне управління передбачає наявність двох головних аспектів: правоохоронного, який полягає у можливості реалізації прав і свобод людини, та правозахисного щодо захисту порушених субєктивних прав. Активність у формуванні автоматизованих баз даних, обробка та поширення відомостей про осіб без їх відома призвели до виникнення глобальної за своїми масштабами у часі та просторі проблеми інформаційної безпеки людини, суспільства і держави щодо захисту персональних даних. Розвиток міжнародно-правової, економічної, фінансової, банківської, культурної, правоохоронної та інших форм співробітництва, що передбачає вільний рух інформаційних ресурсів щодо товарів, капіталів і послуг за умов використання інформаційно-компютерних технологій та телекомунікаційних мереж, збільшення потоків персональних даних і підтримання суверенітету держави визначають обєктивну необхідність захисту персональних даних. Враховуючи активність у використанні сучасних інформаційно-компютерних технологій та телекомунікаційних мереж і загрозу несанкціонованої автоматизованої обробки персональних даних, більшість європейських країни прийняли спеціалізовані закони та підписали Конвенцію № 108 Ради Європи “Про захист осіб у звязку з автоматизованою обробкою персональних даних” від 28.01.1981 р. Напрям дослідження відповідає процесу адаптації законодавства України до законодавства Європейського Співтовариства, початком якого стала Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами від 14.06.1994 р., а також переліку завдань, окреслених в Указах Президента України “Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу” від 11.06.1998 р. та “Про Програму інтеграції України до Європейського Союзу” від 14.09.2000 р., у Посланні Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір.Становлення правового захисту персональних даних, виходячи із безпосереднього звязку поняття “управління” щодо державного управління та адміністративного права з поняттями “інформація” та “персональні дані”, розкривається зміст основних понять та питання міжнародно-правового упорядкування суспільних інформаційних відносин щодо захисту осіб у звязку з автоматизованою обробкою персональних даних. У підрозділі 1.1 Сутність понять “персона” та “персональні дані” у звязку із захистом субєктивних прав досліджуються поняття “персона” та “персональні дані” в історико-правовому та нормативно-правовому аспектах. У підсумках розділу зроблені висновки, зокрема: розвязання завдання захисту персональних даних щодо відповідних процесів управління є найважливішим чинником вдосконалення всієї системи державного управління та адміністративного права; захист персональних даних - це захист відомостей про особу, що ідентифікована, або таку, що може бути ідентифікованою; основною дилемою організаційно-правового упорядкування суспільних інформаційних відносин у сфері захисту персональних даних є протиріччя між прагненням максимального використання персональних даних у суспільних і державних інтересах, та, одночасно, бажанням максимально захистити права на недоторканність приватного життя людини; повна адекватність національних законодавств про захист персональних даних не досягнута; в усіх державах-членах Конвенції № 108 Ради Європи від 28.01.1981 р. на національному рівні організаційно-правовий захист персональних даних та його методологічне забезпечення здійснює Уповноважений з питань захисту персональних даних та спеціальний орган нагляду. Шляхи організаційно-правового вирішення питань захисту персональних даних в Україні досліджено питання законодавчого упорядкування суспільних інформаційних відносин щодо проекту базового Закону України “Про захист персональних даних”, розроблено пропозиції до розділу 4.4 “Захист інформації про особу” Програми інтеграції України до Європейського Союзу, а також розроблено організаційно-правові елементи правового механізму захисту персональних даних. У підрозділі 2.1 Становлення нормативно-правового упорядкування суспільних інформаційних відносин у сфері захисту персональних даних досліджується стан законодавчого упорядкування суспільних інформаційних відносин у сфері захисту персональних даних в країні, зокрема, у контексті Рішення Конституційного Суду України в справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України “Про інформацію” та статті 12 Закону України “Про прокуратуру” (справа К.Г.Устименка), 30 жовтня 1997 року, м.Проблема захисту людини від зловживання інформаційною владою - це проблема захисту персональних даних, яка пронизує будь-які сфери діяльності людини, суспільства і держави. В умовах активного розвитку процесів інформатизації захист персональних даних може і повинен бути забезпечений вже не тільки заходами організаційного і техніко-технологічного змісту, але й заходами, що базуються на принцип
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
