Організаційно-педагогічні засади виховної роботи з умовно засудженими неповнолітніми - Автореферат

Актуальність досліджуваної проблеми зумовлена тим, що: по-перше, після засудження неповнолітній не змінює середовища, в якому проживає і виховується, перебуває під впливом соціальних факторів, без урахування впливу яких неможлива правильна організація його перевиховання; по-друге, виховання правопорушників даної категорії повинні здійснювати органи у справах неповнолітніх, педагогічні й трудові колективи, сімя, що може бути успішним за умови єдності їх зусиль, тісної взаємодії у виховному процесі; по-третє, виховання неповнолітніх, засуджених за скоєні злочини до мір покарання, не повязаних з позбавленням волі, передбачає удосконалення змісту і методики їх виховання в зазначених умовах. Все це вимагає пошуку нових підходів до організації профілактичної роботи з неповнолітніми правопорушниками, покращення профілактичних заходів не тільки правового, а й психолого-педагогічного та організаційного характеру, формування навколо правопорушників атмосфери недопущення скоєння повторного злочину та нетерпимого ставлення до правопорушень. Проблема організації виховної роботи із умовно засудженими неповнолітніми була предметом дослідження юристів, педагогів та психологів. Гіпотеза дослідження: Виховання умовно засуджених неповнолітніх буде проходити значно ефективніше, якщо в основу цього процесу покласти такі організаційно-педагогічні засади: - відповідність змісту, форм і методів виховної діяльності органів у справах неповнолітніх, педагогічних і трудових колективів, сімї специфічним особливостям особистості цієї категорії правопорушників; Уперше: розроблено оптимальний зміст, форми, методи і засоби виховної роботи з умовно засудженими неповнолітніми правопорушниками, розкрито організаційно-педагогічні засади спільної діяльності служб у справах неповнолітніх, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, педагогічних та трудових колективів, сімї (взаємодія та чіткій розподіл діяльності інституцій, причетних до виховного процесу, реалізація змісту виховання на основі врахування специфічних особливостей неповнолітніх засуджених, системний індивідуально-диференційований підхід до виховного процесу); визначено педагогічні умови, які забезпечують ефективну діяльність усіх учасників виховного процесу (урахування особливостей умов проживання й виховання умовно засуджених неповнолітніх, превалювання методів переконання у виховному процесі, усунення причин і обставин, що спричинюють скоєння повторних злочинів); розроблено орієнтовні показники та механізми виявлення рівня виправлення умовно засудженого неповнолітнього правопорушника (ставлення до скоєного злочину, до покарання за нього, до асоціальної поведінки інших людей, до навчання і праці, до самовиховання і ін.).У ВСТУПІ обґрунтовано актуальність і ступінь дослідженості теми дослідження, визначено обєкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання та методологію дослідження; розкрито наукову новизну та практичну значущість; подано інформацію про апробацію результатів дослідження та їх впровадження. Організація заходів профілактичного характеру здійснюється органами у справах неповнолітніх при координуючій ролі служби у справах неповнолітніх, а виховний процес - педагогічними, трудовими колективами та сімєю за місцем проживання, навчання, праці, проведення дозвілля. Оскільки умовно засуджені неповнолітні не ізольовані від суспільства, до них застосовуються виховні заходи загальної та індивідуальної профілактики, враховуючи рівень їх соціальної та педагогічної занедбаності, умов проживання й виховання. Аналіз причин скоєння умовно засудженими неповнолітніми повторних злочинів показує, що вони передусім повязані з соціально-економічною нестабільністю у суспільстві, негативними умовами формування особистості в сімї, вадами організації виховання у педагогічних і трудових колективах, небажаним впливом оточення, низьким рівнем організації профілактичних заходів. У процесі пошуково-експериментальної роботи розроблено програму вивчення особистості правопорушника, яка передбачала виявлення умов його виховання в сімї, стосунків з членами формальних колективів й неформальних обєднань неповнолітніх.На основі цих критеріїв було виділено три типи умовно засуджених правопорушників (правопорушники з позитивною спрямованістю, особистості, із нестабільною спрямованістю, з антисуспільною спрямованістю), розроблено методичні рекомендації щодо процесу їх виховання. У процесі дослідження було визначено етапи цієї роботи, охарактеризовано зміст і методику роботи вихователя і вихованців на кожному з них; розроблено показники рівня виправлення неповнолітніх засуджених, які визначають їх ставлення до скоєного злочину, до покарання за нього, до асоціальної поведінки інших людей, до навчання і праці, до самовиховання, а також спрямованість інтересів і мотивацію діяльності. Нами розроблені організаційно-педагогічні засади системи виховної роботи з умовно засудженими неповнолітніми, які передбачають: реалізацію змісту виховання на основі врахування специфічних особливостей осіб досліджуваної категорії; системн

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ