Організаційно-педагогічні засади громадянської освіти старшокласників - Автореферат

Нинішній етап формування українського суспільства висуває на перший план громадянську освіту як потужне знаряддя політичної соціалізації, інтегрування особистості в політичну систему на фундаментальних засадах рівності, взаємної відповідальності й почуття власної гідності. Громадянська освіта має допомогти людям долати політичну апатію, навчити мирними способами здійснювати громадянську діяльність, розвязувати соціальні проблеми. Питання розвитку громадянської освіти і виховання стають обєктами особливої уваги та обговорення у сучасному українському суспільстві, зокрема широкого кола педагогічної громадськості. Ці положення мають визначальний методологічний характер для здійснення гуманізації освіти та виховання. Вагомий внесок в обґрунтування актуальних проблем громадянського виховання молоді, формування у неї національної самосвідомості, у висвітлення сутності громадянськості, психолого-педагогічних та народознавчих основ її формування вносять науково-теоретичні дослідження В.У першому розділі „Громадянська освіта як педагогічна проблема“ розкривається понятійний апарат громадянської освіти; узагальнюється вітчизняний і зарубіжний досвід її організації; подано характеристику сучасного стану громадянської освіти в Україні. Хід дослідження дає змогу характеризувати громадянську освіту як систему навчально-виховних заходів, спрямованих на формування громадянськості як інтегративної якості особистості, котра усвідомлює свої права і обовязки щодо суспільства і держави; прилучення молоді до демократичної системи цінностей; формування індивідуального досвіду активних і відповідальних дій у демократичному суспільстві. Узагальнюючи зарубіжний досвід, доцільно виділити такі домінуючі форми організації громадянської освіти у школі: громадянська освіта як окремий навчальний предмет у старших класах (у більшості європейських країн, США); інтеграція основ громадянської освіти в курси інших дисциплін (Норвегія, Данія, Швеція, Бельгія, Великобританія); громадянська освіта у формі міждисциплінарного модуля, сконцентрованого на специфічних проблемах (Німеччина, Нідерланди, Іспанія, Чехія, Франція). У другому розділі „Зміст та організація громадянської освіти старшокласників“ проаналізовано теоретичні основи структурно-функціональних особливостей громадянської освіти; теоретично та експериментально досліджено організаційно-педагогічні умови її активізації у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи; розроблено методику та інструментарій дослідження, спрямованого на визначення рівня громадянської освіти старшокласників. При аналізуванні організаційно-педагогічних засад громадянської освіти визначено такі форми її реалізації у практиці загальноосвітньої школи: запровадження окремих навчальних курсів та дисциплін; інтегрування елементів громадянської освіти у зміст існуючих шкільних предметів; організація позакласної та позашкільної діяльності в напрямі формування демократичних цінностей школяра; демократизація шкільного життя, впровадження системи шкільного та учнівського самоврядування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ