Організаційно-педагогічні засади діяльності Наркомосу УСРР у галузі шкільної освіти (1919 – початок 30-х рр. ХХ ст.) - Автореферат

У Національній доктрині розвитку освіти (2002) визначено пріоритетні напрями державної освітньої політики, а саме: особистісна орієнтація освіти; формування національних і загальнолюдських цінностей; створення для громадян рівних можливостей здобуття освіти; постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту, форм організації навчально-виховного процесу; розвиток системи безперервної освіти; розширення україномовного освітнього простору; забезпечення освітніх потреб національних меншин та ін.. Особливого значення набуває звернення до досвіду діяльності керівного органу освіти Народного комісаріату освіти УСРР (Наркомос УСРР) у 1919 - на початку 30-х років ХХ ст., який у цей період розробив і запровадив у шкільну практику власну, відмінну від російської, модель шкільної освіти, що була поступово уніфікована в контексті суспільно-політичних та соціально-економічних чинників у загальнорадянську за російським зразком. Історіографічний аналіз показав, що на різних етапах розвитку історико-педагогічної науки дослідники зверталися до проблеми діяльності Наркомосу УСРР у галузі шкільної освіти 1919 - початку 30-х років ХХ ст. У цей період окреслене питання висвітлювалося у працях безпосередніх учасників побудови української шкільної системи освіти, які досить вільно, але з урахуванням ідеологічних реалій розкривали проблеми діяльності Наркомосу УСРР. До кола науковців радянської доби (30 - 80-ті роки ХХ ст.), які розкривали різні аспекти розвитку освіти в Україні у 1919 - на початку 30-х років ХХ ст., належать І.Лише в середині 50-х років активізувалися дослідження з питань розвитку шкільної освіти в Україні 1919 - початку 30-х років ХХ ст., які мали ідеологічну спрямованість і водночас містили цінний фактологічний матеріал (І. Лікарчука “Міністри освіти України: (1917-1943 рр.)” (2002), у якій розкривається роль наркомів освіти в реформуванні школи й дається обєктивна оцінка діяльності керівників Наркомосу УСРР у становленні нової моделі шкільної освіти в 1919 - на початку 30-х років. Березівської “Реформування шкільної освіти в Україні у ХХ столітті” (2008), де в розділі “Розбудова шкільної системи освіти в Українській Радянській Соціалістичній Республіці (1919 - 1930)” на основі великої кількості архівних джерел висвітлюються причини (суспільно-політичні, соціально-економічні, передусім педагогічні), процесуальні аспекти та змістові складові реформування системи шкільної освіти періоду 1919 - 30-х років ХХ ст., порушуються й питання діяльності Наркомосу УСРР. Доведено, що створення і запровадження нової моделі шкільної освіти в Україні визначили низку напрямів діяльності Наркомосу УСРР, які відігравали провідну роль до кінця 20-х років: боротьба з дитячою безпритульністю; розроблення змісту шкільної освіти та пошуки нових форм організації навчально-виховного процесу; підготовка педагогічних кадрів; забезпечення школи підручниками, навчальними посібниками та іншою літературою (створення Державного видавництва України, видавничого бюро, відновлення роботи приватних видавництв та книгарень). У другому розділі “Суть та особливості запровадження Наркомосом УСРР української радянської моделі шкільної освіти (1919 - початок 30-х років ХХ ст.)” розкрито хід розробки та запровадження нової структури шкільної освіти, схарактеризовано організаційно-педагогічну діяльність Наркомосу УСРР із забезпечення навчально-виховного процесу в шкільних закладах УСРР, проаналізовано організаційно-змістові аспекти українізації шкільної освіти як провідний напрям його роботи.Однак учені з історії педагогіки, історії України, державного управління більшою чи меншою мірою висвітлювали діяльність Наркомосу УСРР у контексті досліджуваних ними проблем розвитку освіти. Аналіз ґенези структури Наркомосу УСРР дає підстави стверджувати про його пошуки нових форм і методів управління освітою в руслі розбудови радянської держави (від орієнтування на систему управління освітою і діяльності РСФРР до самостійного та відносно незалежного функціонування, до цілковитої підпорядкованості загальносоюзному центру відповідно до вимог командно-адміністративної системи). Зясовано, що Наркомос УСРР, очолюваний народними комісарами освіти, підпорядковувався Раді народних комісарів, яка діяла під контролем ЦК КП (б) України. Установлено, що її реалізацію забезпечували основні напрями діяльності Наркомосу УСРР у галузі шкільної освіти: боротьба з дитячою безпритульністю; розробка та упровадження нової структури шкільної системи, в основі якої були соціальне виховання і професійна школа; розробка змісту шкільної освіти та пошук нових форм організації навчально-виховного процесу; українізація шкільної системи; організація освіти національних меншин щодо їхнього забезпечення навчання рідною мовою; задоволення потреб школи підручниками, навчальними посібниками та іншою літературою; підготовка педагогічних кадрів для нової системи шкільної освіти; фінансування та матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів. Здійснений аналіз суті та особливостей запровадже

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ