Організаційно-педагогічні умови забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку - Автореферат

Проблема наступності в навчанні та вихованні дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку досліджувалась такими педагогами та психологами, як Л.Артемова, О.Богданова, Л.Божович, З.Борисова, В.Кузь, А.Леушина, Г.Люблінська, О.Проскура, С.Рубінштейн, О.Савченко, В.Сухомлинський, Є.Тіхєєва, О.Усова та ін. Однак у працях зазначених авторів питання виявлення та теоретичного обґрунтування організаційно-педагогічних умов забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного і молодшого шкільного віку не були предметом спеціального дослідження. Теоретичне та практичне значення досліджуваної проблеми, її актуальність зумовили вибір теми нашого дослідження: “Організаційно-педагогічні умови забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку”. Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови, створення яких має забезпечити реалізацію принципу наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Для розвязання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні: методи ретроспективного, порівняльного та системного аналізу для зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, розгляду теоретичних питань з метою визначення понятійно-категоріального апарату дослідження, обґрунтування організаційно-педагогічних умов забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, розробки системи заходів, спрямованих на реалізацію досліджуваних умов; емпіричні методи: педагогічний експеримент для перевірки гіпотези дослідження, прогностичні методи (експертні оцінки, узагальнення незалежних характеристик), діагностичні методи (анкетування, тестування, бесіда, опитування), обсерваційні методи (спостереження, самоспостереження, метод рейтингу, самооцінки) для виявлення рівня здійснення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку; методи математичної статистики для статистичного групування експериментальних даних і перевірки статистичної гіпотези.У першому розділі - “Теоретичні питання забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку” - за результатами аналізу наукових джерел з теми дослідження розглянуто філософські та загальнонаукові аспекти проблеми наступності, дано характеристику стану досліджуваної проблеми в педагогічній науці й практиці, здійснено теоретичне обґрунтування педагогічно-організаційних умов забезпечення наступності в навчанні дошкільників і молодших школярів. У ній можна виділити провідні напрямки - наступність у навчанні і вихованні та їх складові: наступність у змісті, методах, формах, засобах, а також у педагогічних вимогах і умовах. Зясовано, що специфіка сучасних тлумачень принципу наступності в навчанні визначається співіснуванням та взаємодією в навчально-виховному процесі її двох основних форм: наступності між елементами одного рівня, що характеризується кількісними змінами, і наступності між різними рівнями, що повязана з якісними змінами, тобто з розвитком. Виявлено, що можна виділити три напрями реалізації наступності в навчанні дошкільників і молодших школярів: 1 напрям - забезпечення готовності дошкільників до навчання в школі; 2 напрям - створення умов для найшвидшої адаптації першокласників до шкільних умов; 3 напрям - розвиток учнів початкової школи на основі надбань дошкільного дитинства та із застосуванням дошкільних технологій. Експериментальні дані, отримані на констатуючому етапі, дали змогу охарактеризувати рівень здійснення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку як недостатній, а їх якісний аналіз дозволив виявити основні причини утруднень в реалізації наступності в навчанні дошкільників та молодших школярів: q несистемний характер здійснення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, унаслідок чого - переважання функціонального підходу у визначенні мети, завдань, змісту наступності, а також шляхів її реалізації;Виявлено, що в практиці масової освіти панує функціональний підхід до розвязання завдань наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, який реалізується двома шляхами. Встановлено, що реалізація принципу наступності на засадах функціонального підходу викликає серйозні негативні наслідки і призводить до недооцінки самоцінності дошкільного та молодшого шкільного віку - найважливіших періодів розвитку особистості. Встановлено, що здійснення наступності в дошкільних закладах і початковій школі являє собою цілісний процес, який умовно поділяється на три етапи: перший етап - формування готовності дошкільників до навчання в школі, другий етап - адаптація першокласників до шкільних умов, третій етап - розвиток учнів початкової школи на основі надбань дошкільного дитинства та із застосуванням дошкільних технологій. Під час упровадження нової освітньої парадигми, орієнтованої на особистість дитини, однією з умов, яка дозволяє створити та реалізувати наступні звязки в навчанні дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, є практична реалізація іде

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ