Організаційно-педагогічні умови соціалізації курсантів у вищому навчальному закладі МНС України - Автореферат

Нові завдання, що постають перед МНС України щодо знешкодження боєприпасів, створення обєктів утилізації радіоактивних відходів тощо, розширюють систему функціональних обовязків офіцера МНС України. Такі традиційні підходи до соціалізації, як сприяння в засвоєнні та відтворенні індивідуумом соціального досвіду, не повною мірою відповідають соціокультурним звязкам у розвитку суспільства, розширенню професійних функцій офіцера, ціннісним орієнтирам, що змінюються в умовах вирішення нових професійних завдань. Отже, суперечність між обєктивною необхідністю вдосконалення процесу соціалізації курсантів вищих навчальних закладів (ВНЗ) МНС України та недостатньою розробленістю окресленої наукової проблеми на основі інтеграції освітньої і професійної діяльності, обумовили вибір теми дослідження: „Організаційно-педагогічні умови соціалізації курсантів у вищому навчальному закладі МНС України”. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що соціалізуючий процес в умовах вищого навчального закладу МНС України здійснюватиметься більш успішно за умов адекватного науково-теоретичного підґрунтя у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу МНС України; особистісно-діяльнісного підходу, демократизації курсантського середовища та гуманізації взаємин у соціально-освітньому просторі; використання інноваційних технологій проектування ситуацій, що стимулюють формування у курсантів соціального досвіду. Методологічну основу дослідження становлять: законодавча база та державні документи щодо підготовки фахівців на сучасному етапі розвитку національної освіти (Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття), Закон України «Про освіту», Закон «Про вищу освіту», Закон «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні»; концептуальні положення про взаємозумовленість соціальних явищ і педагогічної дійсності, про необхідність їх вивчення в конкретно-історичних умовах; ідеї діалектичного розвитку особистості в результаті включення її у різноманітні види діяльності; філософські й соціально-педагогічні положення про розвиток особистості у відкритому соціальному середовищі, про соціальну зумовленість процесів формування свідомості й поведінки, теоретичні положення про взаємозвязок процесів соціалізації, виховання і формування особистості; принципи системного і цілісного підходів до вивчення явищ соціальної дійсності.Перший розділ “Теоретико-методологічні основи соціалізації курсантів ВНЗ МНС України” присвячений теоретичному аналізу основних наукових концептуальних підходів щодо розгортання процесу соціалізації в історичному та соціально-педагогічному аспектах; уточнено суть термінів «соціалізація», «соціалізація курсанта», «соціальна роль», «соціально-освітній простір»; обґрунтовано особливості соціалізації курсантів вищого навчального закладу МНС України; розкрито особливості формування та функціонування соціально-освітнього простору вищого навчального закладу МНС України. Соціально-педагогічна проблематика охоплює, перш за все, питання цілеспрямованого впливу соціуму на особистість, різноманітність взаємодії особистостей та колективів із соціальним середовищем, регуляцію механізмів цієї взаємодії, відтворення досвіду попередніх поколінь у процесі саморозвитку особистості). Аналіз підходів і визначень суті соціалізації у межах різних напрямів, які відображають її специфіку, стали підґрунтям для розвязання дослідницьких завдань і дозволили розкрити суть соціалізації в сучасних умовах, а також виявити особливості соціалізації такої соціальної групи, як курсанти вищих навчальних закладів (ВНЗ) МНС України. У ході дослідження визначено, що під соціалізацією курсанта ВНЗ МНС України розуміється неперервний процес засвоєння і відтворення ним певної системи знань, норм, соціальних ролей та формування соціально-культурного досвіду та перетворення його у власні цінності, установки, орієнтації, котрі спрямовані на реалізацію функціональних обовязків майбутнього офіцера служби цивільного захисту в соціумі та в окремих ситуаціях, а також дозволяють йому функціонувати в якості повноцінного члена суспільства. Наукові дослідження дозволили зясувати, що сьогодні соціалізацію слід розглядати як: а) складний та багатогранний процес набуття індивідом людських властивостей та якостей, спрямованість яких визначається конкретною соціальною ситуацією; б) явище, сутнісні характеристики якого забезпечують субєкт-обєктну єдність особистості, що виражається в одночасному засвоєнні й відтворенні соціальних цінностей та норм; в) соціокультурний феномен, який має незмінність психологічних механізмів і їх неповторність у контексті становлення конкретної людської особистості; г) рушійну силу, що активізує процеси самоперетворення, які відбуваються на фоні змін соціокультурного середовища; ґ) соціально-педагогічне поняття, що відображає хід соціального формування особистості в конкретному соціокультурному середовищі; д) процес соціальної ідентифікації типу особистості, на відміну від виховання, що формує внутрішній духовний світ людини;

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ