Організаційно-педагогічні умови підготовки конкурентноздатного фахівця в інженерно-педагогічних навчальних закладах - Автореферат

Наукова новизна й теоретичне значення дослідження полягає у тому, що: · вперше обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, які сприяють підготовці конкурентноздатного фахівця в інженерно-педагогічному навчальному закладі (розвиток мотивації оволодіння професією на основі системи професійно орієнтованих знань, включення в професійно орієнтовану діяльність з метою розвитку професійних якостей і вмінь, організація педагогічної рефлексії з метою формування конкурентноздатності майбутніх інженерів-педагогів); виділено компоненти конкурентноздатності інженера-педагога: мотиваційно-когнітивний (передбачає професійно спрямовану орієнтацію і мотивацію навчально-професійної діяльності, мотивацію досягнення, високий рівень домагань, потребу в саморозвитку і оволодінні професією, а також систему професійних знань), особистісно-діяльнісний (містить особистісні якості й уміння) і рефлексивно-оцінний (передбачає самооцінку, самоконтроль і самоаналіз, управління саморозвитком і професійним зростанням, саморегуляцію поведінки й діяльності); · уточнено поняття «інженерно-педагогічна підготовка» як інтегрованого процесу формування в інженера-педагога професійних знань, умінь, навичок, особистісних якостей з метою застосування їх як в інженерній діяльності, так і в педагогічній, формування особистості, здатної до ефективної самореалізації в професійній сфері, до виконання повного спектру професійно-освітніх функцій у сучасних умовах ринкових відносин; «конкурентноздатності» як інтегральної характеристики особистості майбутнього інженера-педагога, що виявляється в сукупності особистісних і професійних якостей, а також професійно спрямованих знань і вмінь, орієнтацій, що визначають успішність професійної діяльності щодо її організації в умовах вимог і запитів роботодавців і ринку праці; критерії (мотиваційний, функціональний, рефлексивний) і показники рівнів (високий, середній, низький) готовності конкурентноздатності фахівця до професійної діяльності; Матеріали дослідження впроваджено в навчальний процес Української інженерно-педагогічної академії (довідка про впровадження № 107-109-662 від 24.09.2010 р.), Кримського національного інженерно-педагогічного університету (довідка про впровадження № 01.1-08/825 від 05.10.2010 р.), Харківської національної академії міського господарства (довідка про впровадження № 05-321/1 від 11.10.2010 р.), Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (довідка про впровадження № 01-1490/06-09 від 07.10.2010 р.), Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (довідка про впровадження № 66-08-324/499 від 04.10.2010 р.). Апробація результатів дослідження здійснювалась через публікацію матеріалів дослідження, у виступах на міжнародних, усеукраїнських, регіональних та міжвузівських науково-практичних конференціях: «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоровя» (Харків, 2008); XLII наукова-практична конференція науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників УІПА (Харків, 2008); «Принципи інтеграції кредитно-модульної та мультимедійних технологій навчання в умовах входження вищої школи України до європейського освітнього простору» (Харків, 2008); «Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес» (Харків, 2009); «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоровя» (Харків, 2009); «Ольвійський форум-2009: стратегії України в геополітичному просторі» (Ялта, 2009). Мотиваційно-когнітивний компонент передбачає професійно спрямовану орієнтацію й мотивацію навчально-професійної діяльності, мотивацію досягнення, високий рівень домагань, потребу в саморозвитку й оволодінні професією, а також систему професійних знань: знання про професію і її особливості, постійне навчання й відновлення своїх знань; наявність абстрактного, системного й економічного мислення та його гнучкість, знання психологічних аспектів бесід з роботодавцем, знання про професійну діяльність, затребуваність професії інженера-педагога на ринку праці, усвідомленість значущості планування й здоровя.