Організаційно-методичні та психологічні засади вдосконалення діяльності працівників експертно-криміналістичних підрозділів МВС України - Автореферат

Побудова правової держави, здійснювана в теперішній час, потребує від МВС України змін у стратегії та тактиці управління як всією системою, так і кожним окремим підрозділом, що неможливе без підвищення рівня професійної майстерності кадрів. Вивчення накопиченого досвіду практичної психології, його адаптація стосовно системи МВС України, проведення науково обґрунтованих юридико-психологічних досліджень та узагальнення отриманих результатів повинні стати одним із чинників, спрямованих на удосконалення діяльності співробітників основних фахових напрямів. Це повною мірою стосується діяльності експертно-криміналістичних підрозділів, ефективність якої в теперішній час залежить не тільки від оснащення новітніми технологіями та науково-технічними засобами, але й від рівня професійної, у тому числі - професійно-психологічної підготовки працівників. Зазначене зумовлює актуальність нашого дослідження. Вона проводиться у межах галузевого дослідження за темою “Розробка професіограм та кваліфікаційних характеристик деяких категорій фахівців МВС України”, розпочатого згідно розпоряджень МВС України від 3.02.1996 р., № 30, від 19.06.1997 р., № 129 та від 31.07.1997 р., № 153; планів науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України та кафедри юридичної психології.У вступі обгрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету, завдання, обєкт та предмет, розкрито теоретико-методологічні засади та методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, наведено дані про апробацію роботи та особистий внесок здобувача, впровадження її результатів у практику, структуру та обсяг дисертації.75, 76 КПК України експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні у справі потрібні наукові технічні або інші спеціальні знання: “як експерт може бути викликана будь-яка особа, що має необхідні знання для дачі висновку з досліджуваних питань”. У Законі України “Про судову експертизу” зазначається, що експерт - особа, що володіє спеціальними знаннями і може на їх основі досліджувати матеріальні обєкти, явища та процеси, які містять інформацію про обставини справи. Судовим експертом (експертом-криміналістом) є лише та особа, яка безпосередньо відповідає на запитання, поставлені органом, що призначив експертизу, незалежно від того, хто ще брав участь у її провадженні, виконуючи технологічні чи технічні функції. Експерт зобовязаний дати правильний висновок на поставлені запитання і має низку процесуальних прав: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються експертизи; порушувати клопотання про представлення нових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу … бути присутнім при провадженні допитів та інших слідчих дій і задавати особам, що допитуються, запитання, які стосуються експертизи, тощо (ст. У Настанові зазначені положення конкретизуються, а саме: групувати та уточнювати поставлені питання, не змінюючи їхнього змісту, а в разі потреби звертатись до органу або особи, які призначили експертизу, за розясненнями; вказувати у висновку на факти, що мають значення для справи, про які не були поставлені питання; повідомляти у письмовій формі орган або особу, які призначили експертизу, про неможливість дати висновок, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта (спеціаліста) або якщо надані йому матеріали недостатні для дачі висновку, а витребувані додаткові матеріали не були одержані.Доведено, що зазначена діяльність є специфічним різновидом правоохоронної та за психологічною класифікацією професій належить до професій типу “людина - людина” (клас - гностичний), оскільки домінуючого значення тут набуває система просоціальних ціннісних орієнтацій, виражена потреба в спілкуванні, уміння організувати та ефективно впливати на спільну діяльність та ін., оскільки в найбільш загальному смислі, проведення експертних досліджень - не зміст діяльності, а засіб досягнення мети. При психологічному вивченні професії експерта-криміналіста необхідно брати до уваги комплекс чинників, який не є ані сталим, ані статичним, модифікуючись під впливом адаптації, мотивації та індивідуального стилю діяльності, але може бути обєднаний у дві основні групи: 1) кваліфікація, тобто відповідність кваліфікаційній характеристиці професії; 2) психограма - сукупність індивідуально-психологічних та соціально-психологічних характеристик, необхідних для якісного виконання професійних обовязків. Модель спеціаліста - лише те, що стосується його особистості як фахівця певного напряму, тобто професійно значущі ознаки (властивості та якості); модель експерта-криміналіста - це, насамперед, його характеристики як працівника правоохоронних органів, що сприяють успішному вирішенню завдань із техніко-криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів, а також створюють можливості для його саморозвитку з врахуванням потреб практики та перспектив розвитку криміналістики і судової експертизи. Базовими методологічними положеннями судово-експ

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ