Організаційно-методичні аспекти оптимізації вторинної амбулаторної профілактики артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця в умовах міської поліклініки - Автореферат

Програмою ВООЗ “Здоровя для всіх у XXI столітті” основною ланкою у реалізації стратегії зменшення втрат суспільства від ХСК шляхом їх своєчасного виявлення та адекватного довготривалого лікування (вторинної профілактики) визнано амбулаторно-поліклінічну службу (Жарінов О.Й., 1998, Москаленко В.Ф., 2001). Незважаючи на те, що Україна має певні ресурси для ефективної вторинної амбулаторної профілактики ХСК, сучасні технології обстеження та лікування використовуються переважно у стаціонарах, на які витрачається 80-85% коштів, в той час як фінансування поліклінік є недостатнім (Зуб В.С., Дорогой А.П. та ін., 1996). Впровадження сучасних методів вторинної профілактики артеріальної гіпертензії (АГ) та ішемічної хвороби серця (ІХС) в економічно розвинених країнах (Field R., 1993; Lonn E.M. et al., 1994) за останні роки в середньому на 30% зменшило смертність, частоту інфарктів міокарду та мозкових інсультів, а також потребу у високовартісних методах лікування, використання яких в Україні сьогодні реально не може бути профінансоване ані державою, ані більшою частиною населення (Бобров В.О., Дорогой А.П., 1996). Дисертантом виконувались окремі фрагменти в межах програм науково-дослідних робіт відділу медико-демографічних досліджень Українського інституту громадського здоровя “Наукове обґрунтування резервів зниження передчасної смертності працездатного населення України” (№ держреєстрації 0197U014295, шифр теми ВН 14.02.03.14), та “Обгрунтувати та розробити програму реформування галузі охорони здоров‘я і забезпечити її наукове супроводження” (№ держреєстрації 0197U015256, шифр теми ВН 14.02.03.02). Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на науково-практичній конференції "Інформаційне забезпечення охорони здоров‘я в єдиному медичному просторі столиці держави" /Київ, 10-11.12.1998/, науково-практичній конференції “Організація та управління системою охорони здоровя, її правове і фінансове забезпечення на сучасному етапі реформування галузі” /Житомир, 07-08.10.1999/, науково-практичній конференції “Организация системы качества медицинской помощи, медицинских услуг населению с использованием информационных технологий” /Київ, 25-26.11.1999/, симпозіумі “Экспериментальные и клинические проблемы атеросклероза” /Москва, 01.06.2000/, ХІІІ науково-практичній конференції Асоціації лікарів-інтерністів України /Київ, 18-19.10.2000/, XIV науково-практичній конференції “Новітні досягнення в діагностиці та лікуванні захворювань внутрішніх органів” /Київ, 18-20.04.2001/, XVI науково-практичній конференції “Нові напрямки та сучасні підходи до діагностики та лікування в клініці внутрішніх хвороб” /Київ, 13-14.03.2002/, ХІХ науково-практичній конференції “Досягнення сучасної фармакотерапії - для лікарів внутрішньої медицини” /Київ, 18-19.11.2003/.Використані дані наукової літератури, отримані через електронну мережу “Інтернет”, про ефективні сучасні технології вторинної профілактики АГ та ІХС, які можуть бути впроваджені у амбулаторно-поліклінічну практику при існуючому рівні її матеріально-технічного розвитку в Україні, а також дані експертних оцінок 4015 амбулаторних карт диспансерних хворих кардіологічного профілю в амбулаторно-поліклінічних закладах Дарницького ТМО. Виявлено, що друга стадія захворювання, яка характеризується появою ознак ураження одного з органів-мішеней, дебютує практично одночасно з першою стадією - у віці 20-34 роки, після якого починається розходження кривих повікової поширеності І та ІІ стадій АГ (рис.3). Рання поява третьої стадії АГ з розвитком поліорганного ураження та ускладнень - інфаркту міокарда і мозкового інсульту, спостерігався вже у віці 35-39 років, що співпадає з дебютом ІХС (рис. Якщо за цим розрахунком забезпеченість кардіологами в 1994-2000 рр. коливалась незначно і навіть дещо збільшилась відповідно з 0,62 до 0,69 на 10000 населення, то перерахування вказаного показника за запропонованою нами методикою (на кількість хворих з ХСК) засвідчило різке зменшення забезпеченості лікарями: з 5,13 на 10000 хворих у 1994 р. до 1,68 у 2000 р., або у 3,1 раза. Напрямок зсуву такого спектра за певний відрізок часу слід розглядати як інтегральний показник ефективності вторинної профілактики АГ та ІХС, оскільки зменшення частоти подій у молодших вікових групах свідчить про зростання ефективності вторинної профілактики у зоні обслуговування, покращання якості та подовження тривалості життя пацієнтів.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення наукового завдання щодо зниження частоти основних серцево-судинних ускладнень та потреби у стаціонарній і невідкладній медичний допомозі шляхом удосконалення організації вторинної амбулаторної профілактики артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця через створення якісно нової організаційної структури - Центру амбулаторної кардіології. Виявлено тенденцію до прогресуючого зростання захворюваності та поширеності артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця у типовому міському районі у 1993 - 2000 рр.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ