Організаційно-методичні аспекти оптимізації фізичної активності жінок-учителів 36-55 років - Автореферат

Важливість суспільної ролі педагога у наш час зумовлена тим, що освіта - це єдиний соціальний інститут, через який проходить кожна людина, набуваючи рис особистості, фахівця і громадянина. Завдяки діяльності вчителя реалізується державна політика у створенні інтелектуального, духовного потенціалу нації, розвитку вітчизняної науки, техніки і культури на рівні світових досягнень, у збереженні й примноженні культурної спадщини та формуванні людини майбутнього (В.І. Аналіз низки наукових джерел свідчить, що питання фізичної культури вчителя розглядаються переважно з позиції готовності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до професійної діяльності (Н.Ю. Данилов, 2002) свідчать, що загальний рівень фізичної культури педагогічних колективів шкіл є низьким, хоча саме вчителі є прикладом для своїх вихованців практично у всьому, в тому числі й за рівнем фізичної культури (Г.В. Установлено, що жінки у декілька разів менше, ніж чоловіки, використовують засоби фізичної культури і спорту з метою оздоровлення; унаслідок різних чинників і недостатньої рухової активності жінки гірше почувають себе субєктивно і констатують більшу, ніж у чоловіків, захворюваність (О.Рівень залучення до фізкультурно-оздоровчих занять та мотиваційні пріоритети до занять фізичними вправами оздоровчої спрямованості жінок-учителів 36-55 років вивчали за допомогою анкетування. Всього було опитано 1010 жінок-учителів, з них у віці до 25 років - 74 особи, 26-35 років - 292 особи, 36-55 років - 541 особа, у віці понад 55 років - 103 особи. На третьому етапі (лютий 2004 р. - серпень 2004 р.) було обґрунтовано організаційно-методичні заходи, спрямовані на оптимізацію фізичної активності жінок 36-55 років; проведено констатуючий педагогічний експеримент, у якому встановлено рівень фізичного здоровя, адаптаційний потенціал серцево-судинної системи та наявність чинників ризику серцево-судинних захворювань жінок-учителів 36-55 років (всього 105 осіб). Львова, висвітлено рівень залучення жінок-учителів 36-55 років до фізкультурно-оздоровчої діяльності, а також мотиваційні пріоритети жінок-учителів другого зрілого віку до занять фізичними вправами оздоровчої спрямованості; подано результати констатуючого експерименту. Обґрунтовано такі організаційно-методичні передумови залучення жінок-учителів 36-55 років до фізкультурно-оздоровчої діяльності: цільове комплексне планування фізкультурно-оздоровчої діяльності вчителів; посилення уваги до особистої фізичної культури вчителя як складової загальної та педагогічної культури; підвищення рівня особистої фізичної культури жінок-учителів шляхом формування знань, умінь та навичок застосування фізичних вправ з метою зміцнення здоровя; упровадження дієвої системи фізкультурної просвіти, спрямованої на формування у педагогів відповідних мотиваційних та поведінкових характеристик; надання інформаційно-методичної підтримки самоосвіті вчителів з питань самостійних фізкультурно-оздоровчих занять; упровадження активного відпочинку у режим робочого дня педагогічних працівників; надання можливості жінкам-учителям безкоштовно займатися фізичними вправами на спортивних спорудах середніх загальноосвітніх шкіл; організація профільованих груп здоровя для жінок-учителів, віком понад 35 років за місцем праці; урахування у процесі занять у профільованих групах здоровя мотивів, інтересів та стану фізичного здоровя жінок-учителів; забезпечення лікарсько-педагогічного контролю за ефективністю фізкультурно-оздоровчих занять із жінками-педагогічними працівниками; підтримка участі жінок-педагогічних працівників у фізкультурно-оздоровчих заняттях з боку адміністрації навчального закладу.Ранкову гігієнічну гімнастику постійно виконують 5,4% жінок-учителів другого зрілого віку, постійно самостійно займаються фізичними вправами 2,4% респондентів, постійно активно відпочивають у вихідні дні 7,4%, до організованих форм занять залучено лише 0,9% педагогів. У віковій групі до 25 років бажають зміцнити здоровя 33,8% жінок, 26-35 років - 37,3%, 36-55 років - 61,9%, у віці понад 55 років - 68,0% жінок. 95,2% досліджуваних жінок-учителів 36-55 років мають низький рівень фізичного здоровя; у 71,4% жінок-педагогічних працівників установлено напруження механізмів адаптації серцево-судинної системи, у 28,6% - незадовільну адаптацію серцево-судинної системи до фізичних навантажень; у 38,1% жінок-педагогічних працівників другого зрілого віку було виявлено виражений ризик розвитку серцево-судинних захворювань, у 28,6% - явний ризик. Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що організаційно-методичними передумовами залучення жінок-учителів 36-55 років до фізкультурно-оздоровчої діяльності є такі: цільове комплексне планування фізкультурно-оздоровчої діяльності вчителів; посилення уваги до особистої фізичної культури вчителя як складової загальної та педагогічної культури; підвищення рівня особистої фізичної культури жінок-учителів шляхом формування знань, умінь та навичок застосування фізичних вправ з метою зміцнення здоровя; впровадження діє

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ