Організаційно-економічний механізм використання об’єктів інтелектуальної власності вищих навчальних закладів авіаційного профілю - Автореферат

Саме результати творчої інтелектуальної діяльності мають забезпечити основу економічного зростання України, стати суттєвим фактором її виходу з кризи, сприяти економічному, соціальному розвитку нашого суспільства. При цьому досвід країн як із стабільною, так і з перехідною економікою свідчить про необхідність створення організаційно-економічного механізму використання обєктів інтелектуальної власності (ОІВ), що стає однією з необхідних умов практичного вирішення проблем підвищення ефективності економіки країни. Світова практика переконливо підтверджує, що, в даний час, найбільш ефективним способом впровадження результатів науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи в практику є взаємовигідна комерційна взаємодія всіх учасників перетворення ОІВ в ринковий товар. Проте ці роботи зосереджені в основному на правових аспектах даної області, а розвиток організаційно-економічних принципів комерціалізації в українських вищих навчальних закладах (ВНЗ) залишено без належної уваги. організаційну структуру управління комерціалізацією інтелектуальної власності в системі організаційних змін вищих навчальних закладів, яка враховує вимоги зовнішнього середовища, що склалися та необхідність інтеграції науково-інноваційного і навчального процесів; орієнтується на реалізацію результатів науково-технічної діяльності в економічному обороті. отримали подальший розвиток: - методичні підходи щодо створення відділу комерціалізації у вищих навчальних закладах: розроблено положення про підрозділ (відділ) комерціалізації наукових розробок університету, про роботу з інтелектуальною власністю в університеті (Політика університету в області інтелектуальної власності);У першому розділі «Теоретичні основи використання інтелектуальної власності і її економічне значення» наведено результати критичного аналізу наукової літератури з питань теорії основ ІВ та використання ОІВ, окреслено основний зміст понять «науково-технічна продукція» та «інтелектуальна власність», проведено аналіз правового регулювання комерціалізації у ВНЗ, надані рекомендації щодо розвитку українського законодавства в області комерціалізації ОІВ; визначено ОІВ, що притаманні ВНЗ. Комерціалізація є процесом просування результатів інтелектуальної діяльності, суттю якого є їх впровадження (використання), а змістом і специфічною особливістю - відносини, що складаються між економічними субєктами і споживачами в процесі ринкового обміну. Таким чином, закріплення права на IB за ВНЗ можна вважати ефективним з погляду комерціалізації через наступні основні причини: ВНЗ володіє великими професійними можливостями для комерціалізації у порівнянні з окремим дослідником; права на ІВ в «руках» окремих дослідників розпорошують інформацію про ОІВ для посередницьких професійних організацій. У другому розділі «Дослідження сучасного стану використання обєктів інтелектуальної власності» наведено результати аналізу світового досвіду комерціалізації результатів дослідницької діяльності, проаналізовано використання ІВ в Україні та ВНЗ авіаційного профілю, визначено місце вартісної оцінки в системі комерційного використання ІВ, розглянуто принципи, яких доцільно дотримуватися в процесі оцінки ОІВ. У третьому розділі «Моделювання механізму використання обєктів інтелектуальної власності», на основі проведених теоретичних та аналітичних досліджень проблем використання ОІВ, запропоновано механізм комерціалізації ОІВ та взаємодії субєктів через уведення відділу комерціалізації, розроблено економіко-математичну модель визначення вартості ОІВ з урахуванням її життєвого циклу та впровадження при оцінці ОІВ.У дисертаційній роботі, на основі критичного аналізу сучасних теоретичних та практичних підходів щодо підвищення ефективності використання наукового потенціалу ВНЗ, вирішено науково-практичне завдання теоретичного обґрунтування, розробки науково-методичних положень та практичних рекомендації щодо формування механізму комерціалізації ОІВ ВНЗ, що має істотне значення для покращення фінансового стану ВНЗ та стимулу співробітників до винахідницької діяльності. Науково-технічна продукція, як ринкова, відрізняється від звичайних товарів тим, що на даний момент вона може мати споживну вартість, тобто підлягати комерціалізації, а може і не мати (не бути товаром), але через деякий період часу здатна набути її. З погляду бухгалтерського обліку, ІВ є видом майнових прав, які за певних умов можуть бути враховані у вигляді нематеріальних активів на балансі організації. Реалізація права власності ВНЗ (установ і організацій, підвідомчих МОН) на продукти інтелектуальної і творчої праці досягається через персональну відповідальність керівника ВНЗ (установи, організації) у рамках повноважень власника за розпорядженням державним майном у відношенні державної власності. Досвід університетів свідчить про доцільність для власників ОІВ активного використання в ланцюжку їх комерціалізації фірмами, що спеціалізуються в області трансферу технологій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ