Організаційно-економічний механізм відтворення в сільськогосподарському виробництві - Автореферат

Недосконалість процесів управління великими підприємствами, значне податкове навантаження на субєктів економічної діяльності, відсутність еквівалентності обміну між сільським господарством та промисловістю призвели до порушення сталості виробництва продукції. Орієнтація на швидкі темпи трансформаційних процесів у сфері земельних і майнових відносин без створення відповідного економічного середовища, в якому може існувати і колективний господар, і приватний власник, призвели до погіршення фінансового стану підприємств, зниження платоспроможності населення та посилення соціальної напруги в суспільстві. У звязку з цим виникла обєктивна необхідність подальшого удосконалення організаційно-економічного механізму відтворення в аграрній сфері. На тенденції відтворювальних процесів значний вплив має організаційно-економічний механізм функціонування аграрного сектора економіки. В процесі дослідження використані такі загально-наукові та спеціальні методи: метод системного аналізу, діалектичний, абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення сутності, умов і типів відтворення, моделей економічної рівноваги, особливостей відтворення в сільському господарстві) - перший розділ роботи; прийоми економіко-статистичного методу - аналіз, синтез, порівняння, а також графічний, кореляційний (для оцінки ліквідності та платоспроможності господарств, аналізу натуральних та вартісних показників відтворення в сільському господарстві, дослідження цінових тенденцій та оподаткування в аграрному секторі економіки, виявлення взаємозвязку між чинниками і показниками, які визначають рівень ефективності виробництва) - другий розділ роботи; методи розрахунково-конструктивний (удосконалення ціноутворення в сільському господарстві), соціологічного опитування (вибір маркетингових стратегій збуту продукції), економіко-математичні прийоми (оптимізація виробничої програми підрозділів підприємств із врахуванням податкових параметрів) - третій розділ.У першому розділі “Наукові засади відтворення аграрного виробництва” узагальнено сутність, умови і типи відтворення, розглянуто специфіку та виділено складові організаційно-економічного механізму відтворення в сільському господарстві. Дослідження генезису формування окремих теоретичних положень з проблем безперервного повторення і відновлення виробництва в аграрному секторі призводять до висновку про необхідність розробки моделі організаційно-економічного механізму відтворення в сільському господарстві. Організаційно-економічний механізм відтворення в сільському господарстві - це складна система, яка дозволяє управляти відновленням і розширенням виробництва продукції на основі визначення її функціонально-структурних складових. Оцінюючи реальний стан відтворювального процесу, можна стверджувати, що високоефективне функціонування сільського господарства неможливо без принципової зміни місця і ролі виробника продукції в системі управління. У другому розділі “Стан і тенденції відтворення в сільському господарстві регіону” досліджено фінансовий стан товаровиробників, визначено тенденції відтворювального процесу в підприємствах Запорізької області, розглянуто цінову динаміку та оподаткування в аграрному виробництві.Організаційно-економічний механізм відтворення в сільському господарстві - це складна економічна система, яка передбачає послідовне регулювання відновлення і розвитку виробництва в аграрному секторі на основі врахування процесів ціноутворення, оподаткування, систем економічних звязків і інтересів. На відтворювальний процес в сільському господарстві здійснюють вплив ряд факторів. Застосування пільгового режиму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників аграрного сектора не забезпечило збільшення надходжень до бюджету. Їх величина у сукупності із сумою збору за забруднення навколишнього середовища, фіксованого сільськогосподарського податку є постійною і не реагує на зміну прибутковості діяльності господарств, тобто абсолютно нееластична. Нестача власних обігових коштів свідчить про неспроможність господарств здійснювати діяльність на основі самофінансування.

Основний зміст роботи