Організаційно-економічний механізм управління розвитком регіону (на прикладі Харківської області) - Автореферат

Вирішенням цієї проблеми має стати впровадження дієвих механізмів регулювання територіального розвитку на основі розробки та впровадження організаційно-економічного механізму управління розвитком регіону, використовуючи сучасні науково-методичні доробки й існуючий міжнародний досвід, що дозволить створити передумови сталого розвитку регіонів, ураховуючи їхні особливості. Дисертаційне дослідження виконано в межах науково-дослідної теми Харківської національної академії міського господарства “Економічні основи системотехніки полідименсіонального формування синергетичного інвестиційного циклу капітального будівництва обєктів житлово-комунального комплексу” (державний реєстраційний номер 0107U000249), в якій автор проводить критичне дослідження залежності між розвитком регіонів та обсягами інвестицій у регіон. У процесі дослідження використовувались наступні загальнонаукові та спеціальні методи: системного аналізу - для визначення теоретико-методичних та практичних аспектів розвитку регіонів, поглиблення сутності категорії “організаційно-економічний механізм управління”; логічного узагальнення - у формуванні висновків, визначенні теоретичних положень та методів оцінки розвитку регіонів; класифікації та типології - у визначенні стратегій і моделей регіонального розвитку України; економіко-математичні методи - у розробці економетричних моделей впливу факторів на узагальнюючий показник економічного розвитку - індекс фізичного обсягу валового регіонального розвитку; статистичні методи - у встановленні основних траєкторій соціально-економічного розвитку регіонів України; моделювання і графічні методи - у розробці організаційно-економічного механізму управління розвитком регіону. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в наступному: удосконалено: - організаційно-економічний механізм управління розвитком регіону, що визначається як відкрита система методів, принципів, важелів, інструментів законів та взаємовідносин (функціональний аспект), спрямованих на формування організаційних напрямів регіонального управління (організаційний аспект), та на відміну від існуючих, ураховує в оцінці розвитку регіону вплив соціальних, економічних та екологічних чинників на узагальнюючий показник - індекс фізичного обсягу валового регіонального продукту; алгоритм формування організаційно-економічного механізму управління розвитком регіону, що включає такі етапи: формування мети і завдань щодо розробки організаційно-економічного механізму управління розвитком регіону; формування нормативно-правового й аналітичного забезпечення; аналіз основних напрямів соціально-економічного розвитку регіону; визначення узагальнюючого показника розвитку регіону і виявлення факторів, що здійснюють вплив на нього; розробка організаційно-економічного механізму управління розвитком регіону.У першому розділі «Теоретико-методичні підходи до визначення розвитку регіонів» досліджено й узагальнено теоретичні та методичні питання розвитку регіонів, проаналізовано існуючі підходи до формування та використання стратегій регіонального розвитку, визначено теоретичні аспекти та особливості використання моделей регіонального розвитку. У ході дослідження в результаті аналізу негативного впливу світової економічної і фінансової кризи, обґрунтування теоретико-методичних підходів до формування стратегій регіонального розвитку та досвіду їх упровадження, визначено необхідність зростання ролі регіонів у загальнодержавній політиці, орієнтацію на зниження диспропорцій і асиметрій шляхом вирішення проблем у сфері економічного та соціального розвитку, екології, якості робочої сили, інвестиційної та інноваційної політиці та ін., які мають будуватися на принципах збалансованості, солідарності, відкритості, надання широких повноважень регіонам, партнерства, управління “знизу в гору”, регіонального лідерства, визначення конкурентних переваг для задоволення потреб сучасних і майбутніх поколінь. Тому з метою ефективного регіонального розвитку обґрунтовано необхідність створення системи взаємовідносин між державними органами влади (центральними та регіональними), що мають забезпечити законодавчі умови розвитку регіонів, визначити пріоритети розвитку та створити фінансову підтримку поставленим пріоритетам розвитку та недержавним організаціям регіонального розвитку (“агентства регіонального розвитку”), які мають сприяти активізації участі громад та приватних підприємців у розвитку регіонів, забезпечити можливості впливати на вирішення важливих проблем розвитку. У другому розділі «Дослідження особливостей розвитку регіонів України в сучасних умовах господарювання» проаналізовано розвиток регіонів України, визначено особливості соціально-економічного розвитку Харківської області, обґрунтовано теоретичні підходи до визначення категорії «організаційно-економічний механізм» та розглянуто особливості його використання. Результати аналізу розвитку регіонів (табл.1.) показали, що за роки незалежності розвиток економіки України та її регіонів мав циклічний характер, фазами якого

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ