Організаційно-економічний механізм управління охороною здоров’я - Автореферат

Спрямованість теорії та практики державного управління на реформування сфери охорони здоровя в Україні зумовлює оновлення механізмів державного управління на регіональному рівні, що потребує опрацювання та впровадження більш досконалого організаційно-економічного механізму, який би концентрував зусилля органів місцевої виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, ділових кіл та громадськості на розвязанні протиріч і усуненні невідповідностей між фактичними потребами населення в медичній допомозі та послугах і реальними можливостями системи охорони здоровя щодо якісного задоволення цих потреб в умовах трансформаційних перетворень. Існуючі механізми державного управління на рівні регіону та мегаполісу не повною мірою враховують особливості територіальної організації охорони здоровя і не забезпечують повноцінний розвиток медичних закладів різних форм власності і підпорядкування та їх взаємовідносин в умовах конкуренції на ринку медичних послуг. Зазначені проблеми вимагають наукового аналізу можливих інструментів, шляхів та напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму державного управління охороною здоровя на регіональному рівні. Дисертація виконана в межах науково-дослідної роботи “Підвищення ефективності функціонування місцевих органів влади та управління” (реєстраційний номер 0102U001593), яка входить до комплексного наукового проекту “Державне управління і місцеве самоврядування” Національної академії державного управління при Президентові України. Наукова новизна одержаних результатів визначається реальною оцінкою стану сфери охорони здоровя та управління нею в трансформаційному суспільстві, а також опрацюванням новітніх технологій упровадження організаційно-економічного механізму вдосконалення управління охороною здоровя в умовах становлення та утвердження ринкових відносин.У першому розділі - “Наукові засади управління охороною здоровя” - аналізується понятійно-категоріальний апарат управління охороною здоровя, визначаються основні підходи стосовно удосконалення механізмів державного управління галуззю, зясовуються специфічні особливості в еволюції організації управління охороною здоровя в Україні, здійснюється порівняння з відповідними зарубіжними моделями. У ході дослідження уточнюється сутність основних понять, що повязані з управлінням охороною здоровя та визначаються їхні взаємозвязки. Державне управління сферою охорони здоровя поєднує декілька функцій (соціальну, організаційну, економічну), реалізація яких в трансформаційних умовах повязана із загостренням протиріч між керуючою та керованою підсистемами, спричиняє невідповідність фактичних потреб населення реальним можливостям сфери охорони здоровя. Розвязання цих суперечностей потребує удосконалення чинної нормативно-правової бази, впровадження більш сучасних, випробуваних соціальними практиками механізмів державного управління сферою охорони здоровя, головними з яких є організаційно-економічний, політичний, правовий, мотиваційний, соціальний. У другому розділі - “Аналіз сучасного стану управління охороною здоровя на рівні регіону” - досліджуються особливості функціонування сфери охорони здоровя як обєкта управління в умовах докорінних суспільних змін на засадах упровадження ринкових відносин, система організації управління охороною здоровя на рівні окремого району в структурі мегаполіса, виявляються проблеми організаційно-економічного механізму державного управління охороною здоровя на прикладі Харківської області та можливості їх розвязання, зясовується вплив методів програмно-цільового управління на діяльність сфери охорони здоровя на регіональному рівні.Проведене дослідження дозволяє запропонувати нові напрямки вдосконалення організаційно-економічного механізму державного управління охороною здоровя на регіональному рівні, що розкриваються в наступних узагальненнях: 1. Важливими питаннями удосконалення організаційно-економічного механізму державного управління охороною здоровя в Україні, що потребують розвязання, є: невизначеність взаємовідносин органів місцевої державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на рівні області; невідповідність існуючої системи управління галуззю її структурі і функціям у місті з районним адміністративним поділом; обмеженість можливостей наповнення місцевих бюджетів та неефективне використання наявних фінансових ресурсів. Подолання тенденції посилення невідповідності системи управління охороною здоровя існуючим в державі соціально-економічним умовам трансформаційного періоду вимагає опрацювання та впровадження комбінаційної моделі організації медичного обслуговування (що враховує елементи поширених у світі моделей Беверіджа, Бісмарка, Семашка та ринкової), поєднання процесів централізації та децентралізації з урахуванням особливостей державного управління на регіональному рівні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ