Організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства - Автореферат

досліджено теоретичні аспекти організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств споживчої кооперації; управління конкурентоспроможність торговельний підприємство розроблено методичний підхід щодо оцінки функціонування, можливостей удосконалення та формування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації; При проведенні дослідження використовувалися такі загальнонаукові прийоми і методи дослідження: структурно-логічний і семантичний аналіз (при визначенні концептуальних положень щодо управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств на засадах системного підходу); аналізу та синтезу (при формуванні базових принципів, функцій, цілей управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств); статистичних порівнянь (при інтерпретації результатів проведеного дослідження); ситуаційного аналізу (при діагностиці організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємств роздрібної торгівлі); організаційного моделювання (при розробці методичних підходів щодо формування оптимальної структури організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємств роздрібної торгівлі); експертних і бальних оцінок, середніх і відносних величин (при проведенні комплексної інтегральної оцінки конкурентоспроможності діяльності торговельних підприємств споживчої кооперації); узагальнення та наукової абстракції (при обґрунтуванні концепції організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств). організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств споживчої кооперації України на засадах організаційного моделювання, що передбачає конкретизацію напрямків управління конкурентоспроможністю та підвищення оперативності в проведенні оцінки діяльності підприємств, що дозволило забезпечити адекватність запропонованого механізму стратегічним напрямам розвитку системи споживчої кооперації України; методичний підхід щодо формування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств споживчої кооперації, з використанням методів аналізу, синтезу та комплексного підходу, яка передбачає управління організаційним забезпеченням розвитку конкурентоспроможності підприємства; врахування факторів, що формують зазначений механізм; поетапну діагностику організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю; оцінку фінансових та нефінансових показників діяльності підприємства; моніторинг стратегічних напрямів діяльності підприємства, що дозволило оптимізувати діючий механізм і забезпечити досягнення мети його функціонування. У першому розділі «Теоретичні основи управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств» проведено гносеологічний та онтологічний аналіз понять «конкуренція», як системної категорії та процесу, «конкурентна перевага», «конкурентоспроможність»; на основі аналітичних досліджень наукових джерел визначено особливості конкуренції у торговельній галузі, субєктів та обєкти конкурентних відносин; конкретизовано, систематизовано й узагальнено основні принципи, цілі та завдання управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств; досліджено теоретичні аспекти організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємств споживчої кооперації; удосконалено методичні підходи до оцінки функціонування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розвязання актуального наукового та практичного завдання - розробки теоретико-методичних і практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства системи споживчої кооперації в сучасних умовах. Проаналізовано соціально-економічну сутність поняття «конкурентоспроможність», доведено відмінність наукових поглядів на дану категорію, зазначено, що вона являє собою здатність досягати певних ринкових цілей, являється показником ефективності діяльності господарюючого субєкта, та є можливістю збереження і утримання підприємством конкурентних переваг для розвитку власного ринкового потенціалу. Серед основних принципів управління конкурентоспроможністю зазначено: комплексний характер формування управлінських рішень, інтегрованість методів функціонального управління торговельним підприємством, врахування специфічних умов функціонування конкретного торговельного підприємства, високий динамізм управління, варіативність підходів щодо розробки окремих управлінських рішень, орієнтованість на стратегічні цілі розвитку торговельного підприємства. У результаті дослідження теоретичних аспектів організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств системи споживчої кооперації як сукупності управлінських елементів, що зумовлюють встановлення