Дослідження впливу інституційних перетворень, науково-технічної політики, переорієнтації інвестиційних потоків на практичну реалізацію регіональних структурних реформ, пропозиції щодо організаційного інструментарію в стратегії економічного зростання.
Аннотация к работе
Таку ситуацію спричинило як цілковите ігнорування важливості структурної трансформації промислового виробництва в напрямку формування раціональної структури, яка відповідає сучасним вимогам та принципам ринкової економіки, недостатнє врахування особливостей регіонального розвитку при визначенні мети і завдань структурної перебудови, так і періодичне прийняття окремих законодавчих та нормативних документів щодо структурної корекції, дія яких була спрямована лише на реформування окремих галузей промисловості і не носила ознак послідовності та системності. Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю комплексного наукового обґрунтування концепції подальшого розвитку промислового виробництва за умов трансформації соціально-економічних відносин в національному та регіональних масштабах, визначення магістральних шляхів реалізації пріоритетних напрямків структурної корекції промисловості регіону в напрямку забезпечення інноваційно-інвестиційного типу економічного зростання, подолання “іміджу” країни, промислове виробництво якої має, переважно, сировинну і напівфабрикатну зорієнтованість. Відсутність дієвої структурної корекції промислового виробництва в умовах соціально-економічної трансформації національної економіки, ефективного організаційно-економічного механізму адаптації струкури промисловості до завдань формування “нової економіки”, а також в умовах розширення прав регіонів щодо аллокації фінансових та матеріальних ресурсів при реалізації соціально-економічної політики, спрямованої на збалансований розвиток адміністративно-територіальних одиниць, обумовили вибір теми, визначили головну мету та основні завдання дослідження. У дисертації застосовано наступні методи пізнання: діалектика та формальна логіка (для розгляду теорії державного регулювання структурними реформами); контент-аналіз (для актуалізації необхідності структурних перетворень); абстракція і синтез (для визначення сутності структурної перебудови); системний підхід (для кількісної характеристики глибини структурних змін, виокремлення сутності, складових та основних напрямків вдосконалення організаційно-економічного механізму структурної корекції промисловості); класифікація (для вивчення існуючих закономірностей трансформації структури промисловості та узагальнення підходів щодо механізмів реалізації структурних реформ); економіко-статистичний (для виявлення динаміки основних показників соціально-економічного розвитку країни та регіону, виявлення їх найважливіших тенденцій і закономірностей); метод експертних оцінок (для формування пропозицій щодо вдосконалення програмно-цільових підходів в структурній корекції промисловості). Зокрема, в дисертації: поглиблено теоретико-методологічні засади дослідження проблеми структурної політики: запропоновано авторське визначення поняття “організаційно-економічний механізм структурної корекції промислового виробництва”, під яким розуміється планомірно організований комплекс форм та методів свідомого впливу на структуру промисловості, за допомогою якого суспільство, враховуючи пріоритети і принципи економічного розвитку, досягає бажаного ефекту (раціональної та ефективної структури); уточнено формулювання категорії “структура промислового виробництва” доповненням характеристик структури (галузева, регіональна, секторна, технологічна) поняттям “підприємницька структура промисловості”, під якою розуміється співвідношення між великим, середнім і малим бізнесом у виробництві промислової продукції; доповнено трактування дефініції “промислова політика” виокремленням в її складі блоку структурних змін та чотирьох рівнів структурної трансформації (інституційного, макроекономічного, мезоекономічного, мікроекономічного);У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання, визначено обєкт, предмет і методи дослідження, виділено наукову новизну та особистий внесок дисертанта в розробку наукових результатів, розкрито теоретичне і практичне значення одержаних висновків, форми їх апробації. У першому розділі “Теоретико-методологічні засади структурної корекції промислового виробництва в умовах формування ринкових відносин” розглянуто теоретичні та методологічні підходи до характеристики структурної корекції в умовах перехідного періоду; визначено місце і роль структурної політики в складі промислової політики України; досліджено структуру промислового виробництва за різними характеристиками; визначено критерії ефективності структурних змін; проаналізовано механізми впливу на структуру промислового сектора в розвинутих країнах світу і обгрунтовано необхідність державного регулювання структурних реформ; зясовано сутність організаційно-економічного механізму структурної корекції промислового виробництва; сформовано інструментарій дослідження структурної корекції промисловості за допомогою загальнонаукових та емпіричних методів. Особлива увага приділяється трансформації структури промислового виробництва, як найбільш деформованої ланки національної економіки. Як правило, стр