Організаційно-економічний механізм структурної корекції промислового виробництва регіону - Автореферат

Таку ситуацію спричинило як цілковите ігнорування важливості структурної трансформації промислового виробництва в напрямку формування раціональної структури, яка відповідає сучасним вимогам та принципам ринкової економіки, недостатнє врахування особливостей регіонального розвитку при визначенні мети і завдань структурної перебудови, так і періодичне прийняття окремих законодавчих та нормативних документів щодо структурної корекції, дія яких була спрямована лише на реформування окремих галузей промисловості і не носила ознак послідовності та системності. Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю комплексного наукового обґрунтування концепції подальшого розвитку промислового виробництва за умов трансформації соціально-економічних відносин в національному та регіональних масштабах, визначення магістральних шляхів реалізації пріоритетних напрямків структурної корекції промисловості регіону в напрямку забезпечення інноваційно-інвестиційного типу економічного зростання, подолання “іміджу” країни, промислове виробництво якої має, переважно, сировинну і напівфабрикатну зорієнтованість. Відсутність дієвої структурної корекції промислового виробництва в умовах соціально-економічної трансформації національної економіки, ефективного організаційно-економічного механізму адаптації струкури промисловості до завдань формування “нової економіки”, а також в умовах розширення прав регіонів щодо аллокації фінансових та матеріальних ресурсів при реалізації соціально-економічної політики, спрямованої на збалансований розвиток адміністративно-територіальних одиниць, обумовили вибір теми, визначили головну мету та основні завдання дослідження. У дисертації застосовано наступні методи пізнання: діалектика та формальна логіка (для розгляду теорії державного регулювання структурними реформами); контент-аналіз (для актуалізації необхідності структурних перетворень); абстракція і синтез (для визначення сутності структурної перебудови); системний підхід (для кількісної характеристики глибини структурних змін, виокремлення сутності, складових та основних напрямків вдосконалення організаційно-економічного механізму структурної корекції промисловості); класифікація (для вивчення існуючих закономірностей трансформації структури промисловості та узагальнення підходів щодо механізмів реалізації структурних реформ); економіко-статистичний (для виявлення динаміки основних показників соціально-економічного розвитку країни та регіону, виявлення їх найважливіших тенденцій і закономірностей); метод експертних оцінок (для формування пропозицій щодо вдосконалення програмно-цільових підходів в структурній корекції промисловості). Зокрема, в дисертації: поглиблено теоретико-методологічні засади дослідження проблеми структурної політики: запропоновано авторське визначення поняття “організаційно-економічний механізм структурної корекції промислового виробництва”, під яким розуміється планомірно організований комплекс форм та методів свідомого впливу на структуру промисловості, за допомогою якого суспільство, враховуючи пріоритети і принципи економічного розвитку, досягає бажаного ефекту (раціональної та ефективної структури); уточнено формулювання категорії “структура промислового виробництва” доповненням характеристик структури (галузева, регіональна, секторна, технологічна) поняттям “підприємницька структура промисловості”, під якою розуміється співвідношення між великим, середнім і малим бізнесом у виробництві промислової продукції; доповнено трактування дефініції “промислова політика” виокремленням в її складі блоку структурних змін та чотирьох рівнів структурної трансформації (інституційного, макроекономічного, мезоекономічного, мікроекономічного);У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання, визначено обєкт, предмет і методи дослідження, виділено наукову новизну та особистий внесок дисертанта в розробку наукових результатів, розкрито теоретичне і практичне значення одержаних висновків, форми їх апробації. У першому розділі “Теоретико-методологічні засади структурної корекції промислового виробництва в умовах формування ринкових відносин” розглянуто теоретичні та методологічні підходи до характеристики структурної корекції в умовах перехідного періоду; визначено місце і роль структурної політики в складі промислової політики України; досліджено структуру промислового виробництва за різними характеристиками; визначено критерії ефективності структурних змін; проаналізовано механізми впливу на структуру промислового сектора в розвинутих країнах світу і обгрунтовано необхідність державного регулювання структурних реформ; зясовано сутність організаційно-економічного механізму структурної корекції промислового виробництва; сформовано інструментарій дослідження структурної корекції промисловості за допомогою загальнонаукових та емпіричних методів. Особлива увага приділяється трансформації структури промислового виробництва, як найбільш деформованої ланки національної економіки. Як правило, стр

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ