Організаційно-економічний механізм стратегічного управління персоналом підприємства - Автореферат

Науково обґрунтована комплексна стратегія управління персоналом має стати основою при вирішенні всіх кадрових питань: відбору відповідної чисельності працівників необхідного рівня кваліфікації та освіти, їх адаптації та карєрного зростання, оцінки, стимулювання, мотивації та розвитку. Усвідомлення необхідності використання основ світової та вітчизняної теорії і практики менеджменту щодо формування та реалізації організаційно-економічного механізму стратегічного управління персоналом промислових підприємств зумовило вибір теми дисертації, мету і задачі дослідження. Під час виконання науково-дослідної роботи згідно з тематикою Краматорського економіко-гуманітарного інституту за темою “Формування конкурентної позиції фірми в умовах інноваційної моделі розвитку суспільства” (номер держреєстрації 0106U002686, 2006-2011 рр.) автором запропоновано методичні рекомендації щодо оцінки стратегічного потенціалу і формування стратегії управління персоналом сучасних промислових підприємств. Метою дослідження є вдосконалення теоретико-методичних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо формування механізму стратегічного управління персоналом на промислових підприємствах, реалізація якого забезпечує підвищення рівня трудового потенціалу та посилення конкурентних переваг. Основний науковий результат дослідження полягає в удосконаленні концептуальних основ організаційно-економічного механізму стратегічного управління персоналом, що дозволяє задовольнити потреби підприємства в персоналі відповідно до місії та обраної стратегії розвитку підприємства.У першому розділі “Теоретичні основи та концептуальні положення ефективної системи управління персоналом” розглянуто основні напрями формування трудового потенціалу та персоналу; проаналізовано тенденції розвитку теорії та практики управління персоналом; розглянуто механізм стратегічного управління персоналом вітчизняних підприємств в умовах трансформаційної економіки. Аналіз еволюційного розвитку науки управління персоналом та порівняльна характеристика особливостей управління персоналом в Україні до і після реформ 90-х років, досвід розвинутих країн світу дозволили зробити такі висновки: головною конкурентною перевагою є персонал, і витрати на нього слід розглядати як статтю інвестицій, а не статтю витрат; Визначені пріоритети стратегічного управління персоналом обумовили вибір концепції, мети, принципів та суті кадрової політики, за допомогою яких можлива розробка та реалізація стратегії управління персоналом. Системний підхід до управління персоналом дозволив розробити концептуальну схему механізму стратегічного управління персоналом, яку зображено на рисунку. Підприємства з високим рівнем стратегічного потенціалу переходять до розробки стратегії управління персоналом, помірний рівень потребує проведення роботи стосовно кожного напряму діяльності за такими рекомендаціями: підвищення ефективності управління діяльністю Е(УД): корегування місії підприємства відповідно до прийнятих стратегічних цілей; розробка концепції стратегічного розвитку підприємства, плану заходів із зазначенням відповідальних за їх упровадження; делегування прав та відповідальності з оперативного управління середній ланці менеджменту та посилення відповідальності вищого керівництва за процес прийняття стратегічних рішень;У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано практичне вирішення актуального науково-практичного завдання щодо формування організаційно-економічного механізму стратегічного управління персоналом. Основний науковий результат дослідження полягає в тому, що автором поставлено та вирішено ряд недостатньо опрацьованих теоретичних питань і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності використання персоналу шляхом вибору та реалізації стратегії управління персоналом на прикладі промислових підприємств. Доведено, що для підвищення конкурентоспроможності підприємств необхідне впровадження нових підходів до управління персоналом, а саме перехід до стратегічного управління, націленого на сталу та прибуткову роботу підприємств, розвиток персоналу та підвищення якості трудового життя працівників. Концепція управління персоналом, обґрунтована в дисертації, розглядає персонал з його інтелектуальним, підприємницьким, виробничим потенціалом як основу організації та важливе джерело довготривалих переваг, а управління персоналом - як стратегічну функцію, яка невідємно повязана із бізнес-стратегією підприємства. Розроблено методику діагностики стратегічного потенціалу підприємств, що дозволяє оцінити ступінь їх готовності до переходу на стратегічне управління за трьома рівнями ефективності: управління діяльністю як процес досягнення високих результатів роботи підприємства відповідно до цілей, умов виконання та етапів реалізації; управління персоналом як процес спрямування зусиль персоналу на досягнення поставлених цілей, підвищення особистої відповідальності за ефективність і прибутковість функціонування підприємства; управління маркетингом як процес формування попит

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ