Організаційно-економічний механізм розвитку зернопродуктового підкомплексу: теорія, методологія, практика - Автореферат

На всіх етапах розвитку нашого суспільства держава приділяла увагу підвищенню ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу. Аграрна реформа, яка нині здійснюється в країні, поставила на порядок денний нові й важливі проблеми перед зернопродуктовим підкомплексом. Актуальним економічним проблемам розвитку зернопродуктового підкомплексу присвячено розробки Г.В. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до тематики наукових досліджень відділу ціноутворення та конюнктури ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» УААН у межах науково-дослідної теми «Розробити теоретико-методологічні засади ціноутворення і функціонування аграрного ринку в умовах глобалізації економіки» (номер державної реєстрації 0106U006643), де автором досліджено ринкові аспекти розвитку зернопродуктового підкомплексу та розроблено його організаційно-економічний механізм. Інформаційною базою дослідження й обґрунтування висновків і рекомендацій слугували чинні законодавчі та нормативно-правові акти з питань здійснення аграрної реформи та регулювання зернопродуктового підкомплексу, матеріали Державного комітету статистики України, обласних управлінь статистики, статистично-бухгалтерська звітність підприємств зернопродуктового підкомплексу, довідково-нормативні матеріали і наукова література з теми дослідження, наукових конференцій, рекомендації науково-дослідних установ щодо ефективного функціонування зернопродуктового підкомплексу, а також аналітичні розробки автора.У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади формування організаційно-економічного механізму розвитку зернопродуктового підкомплексу» - розкрито обєктивну основу розвитку виробництва зерна й продуктів його переробки, окреслено проблеми формування організаційно-економічного механізму удосконалення зернопродуктового підкомплексу та обґрунтовано методологічні підходи щодо їх дослідження. У вирішенні проблеми забезпечення продовольчої незалежності держави зерно і продукти його переробки набувають особливої важливості як продовольство стратегічного призначення, як головні харчові продукти, придатні до тривалого зберігання та транспортування. До основних принципів організаційно-економічного механізму розвитку зернопродуктового підкомплексу варто віднести: принцип системності, за якого обєкт і субєкт управління необхідно розглядати як єдине ціле, а кожну структурну галузь підкомплексу як систему, що має свої складові елементи; принцип цілеспрямованості, який слід розуміти як визначення напрямку розвитку підкомплексу в перспективі; принцип компетентності, що означає формування економічного механізму розвитку через охоплення всіх сфер діяльності керованого обєкта; принцип ієрархічності, за якого організаційна структура у системі управління має бути багаторівневою з делегуванням певних повноважень прийняття управлінських рішень відповідним структурним підрозділам; принцип зворотного звязку. У другому розділі - «Розвиток ринку зерна і продуктів його переробки» - визначено сутність і сучасний стан ринку зернопродукції, висвітлено шляхи підвищення конкурентоспроможності зерна та продуктів його переробки й обґрунтовано необхідність державного регулювання ринку зернопродукції. Маркетингову діяльність на зернопродуктовому ринку необхідно спрямувати на розвязання наступних завдань: забезпечення конкурентоспроможності субєктів на вітчизняному та світовому ринках; максимальне задоволення регіональних потреб у зерні за якістю й асортиментом; досягнення збалансованого та динамічного розвитку суміжних і допоміжних галузей; максимізація створюваної доданої вартості; створення умов для здійснення процесів розширеного відтворення господарюючих субєктів; підтримка високої інвестиційної привабливості; стимулювання інноваційної діяльності у сферах виробництва, переробки, зберігання й реалізації зерна; розробка та реалізація дійових заходів державного регулювання ринку для забезпечення збалансованого розвитку всіх ланок продуктово-технологічного ланцюжка.Сформульовано висновки щодо важелів збільшення обсягів виробництва зерна, його переробки, розвитку ринку зернопродуктів, інвестиційно-інноваційного забезпечення, екологізації, кооперативних та інтеграційних технологічних схем. Зернопродуктовий підкомплекс є системою галузей, які забезпечують виробництво, переробку, реалізацію і споживання зернопродуктів. Стратегічною метою зернопродуктового підкомплексу є формування організаційно-економічного механізму його розвитку, як системи, що забезпечує стабілізацію, постійний розвиток і послідовне неухильне підвищення ефективності виробництва для повного й надійного забезпечення населення зернопродуктами. Методологія дослідження організаційно-економічного механізму розвитку зернопродуктового підкомплексу охоплює методи дослідження, які враховують вплив зовнішнього та внутрішнього середовища, сукупність елементів системи функціонування підкомплексу, їхню специфіку та взаємозвязки, що дозволяє синтезувати їх і досліджувати як єдине ціле. Удосконалення механізму ціноутворення в

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ