Організаційно-економічний механізм розвитку системи пенсійного забезпечення в Україні - Автореферат

Сучасні економічні тенденції розвитку потребують системного вирішення соціальних та економічних проблем, а саме пошуку таких підходів та механізмів, які б не стримували, а навпаки сприяли подальшому розвитку національної економіки. Соціальна політика в усіх її аспектах сьогодні не є первинною щодо реального сектора економіки України, оскільки фінансові ресурси, спрямовані в соціальну сферу, йдуть, як правило, не на економічний розвиток, а вилучені з обігу і напряму не створюють доданої вартості. У системі соціально-економічної політики держави особливе місце посідає пенсійне забезпечення, підхід до якого з часом зазнає суттєвих методологічних змін. Зокрема, потребують подальшого дослідження: теоретико-методологічні аспекти запровадження системи пенсійного забезпечення, які враховують макроекономічні фактори, розвиток національного господарства, соціально-демографічне становище, а також фінансове навантаження на субєктів пенсійної системи; визначення оптимального рівня середнього розміру пенсії, що автоматично накладає певні вимоги до забезпечення надходжень до Пенсійного фонду України (ПФУ); механізм впровадження трирівневої системи пенсійного забезпечення. Використано такі загальнонаукові і спеціальні методи: теоретичного узагальнення - для розробки теоретико-методологічних аспектів запровадження системи пенсійного забезпечення (розділи 1,2); системно-структурний - для вдосконалення організаційно-економічного механізму впровадження трирівневої системи пенсійного забезпечення населення (розділ 3); аналітичний - для розробки показників ефективності функціонування Пенсійного фонду України, які визначають ефективність управлінських рішень (розділ 2); графічний та кореляційний - для аналізу сучасного розвитку економіки України та демографічної ситуації (розділ 2), розробки багатофакторної моделі визначення оптимального рівня середнього розміру пенсії (розділ 3), аналізу показника демографічного навантаження на економічну систему (розділ 2).У першому розділі - "Основи функціонування та розвитку системи державного пенсійного страхування" - визначено роль держави в процесі інституціоналізації економічних відносин; розглянуто історичні, правові аспекти пенсійного забезпечення в України та світовий досвід пенсійного страхування; проаналізовано сучасний стан та основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні. Основною метою програми пенсійної реформи в України є створення трирівневої системи пенсійного забезпечення, яка являє собою механізм, за допомогою якого громадяни можуть відкласти кошти, зароблені у працездатному віці, для того, щоб отримувати достатній дохід у похилому непрацездатному віці. Перед пенсійною реформою сьогодні постає не лише завдання соціального захисту, вона має вирішити ще декілька важливих питань: мобілізація внутрішніх інвестиційних резервів економіки; активізація інвестиційної діяльності як субєктів господарювання, так і держави в цілому; реалізація великих складних, соціально значущих проектів; активізація інноваційної діяльності; підвищення потенціалу окремих соціально-економічних систем (області, району, регіону) і економіки в цілому; структурні зміни в галузях промисловості тощо. У другому розділі - "Соціально-економічні передумови загальнообовязкового пенсійного забезпечення в Україні" - проведено аналіз соціально-економічної політики держави в контексті пенсійної реформи; розглянуто проблеми демографічної ситуації в Україні та визначено соціальне навантаження на національну економіку; проаналізовано склад і структуру доходів і видатків Пенсійного фонду України. Оскільки цільова динаміка двох складових коефіцієнтів має різну спрямованість, то інтегрований показник соціального навантаження може бути розрахований шляхом множення коефіцієнта співвідношення середньої заробітної плати та пенсії на модифікований показник соціального навантаження: ІПСН = КСН СЗП, (2) де ІПСН - інтегрований показник соціального навантаження;У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні системи пенсійного забезпечення в Україні в умовах сучасного розвитку національного господарства і соціально-економічних відносин та визначенні оптимального організаційно-економічного механізму функціонування трирівневої системи пенсійного забезпечення. Вона повинна бути адекватною середовищу трансформаційної системи соціально-економічних процесів в Україні, що базувалася б на злагоді партнерів (держави, підприємств, окремих осіб), створювала ефективний механізм фінансового забезпечення страхування окремих верств населення (пенсіонерів, інвалідів, осіб, що втратили годувальника) та створювала передумови до подальшого економічного зростання та накопичення потенціалу національного господарства та соціально-економічної системи в цілому. Проведений аналіз соціально-економічного становища України та соціальної політики держави дає змогу зробити висновок, що обєктивно не маючи на це необхідного рівня фінансово-економічного

Основний зміст дисертації