Організаційно-економічний механізм розвитку інфраструктури аграрного бізнесу - Автореферат

Значне погіршення становища в аграрному виробництві, а також кризові явища, що постійно виникають в грошовій і фінансово-кредитній сферах, позначились на стані і функціях ринкової інфраструктури. У звязку з тим, що до теперішнього часу належним чином не відпрацьовані грунтовні наукові рекомендації щодо створення адекватної економічним процесам інфраструктури, яка б опиралась на світовий досвід і враховувала вітчизняні особливості, це призвело до складного економічного становища особливо в аграрному секторі. Слід відзначити, що, враховуючи важливість вирішення цих проблем, питання формування інфраструктури піднімались вже неодноразово, в т.ч. в працях вітчизняних науковців: Алексійчука В.М., Бабічева М.Ю., Бусигіна А.В., Данилова Ю.А., Жукова Є.Ф., Журавльовой Г.П., Кісельова А.П., Колеснікова В.І., Марковой О.М., Міловідова В.В., Москаленка В.П., Пересади А.А., Петюха В.Н., Попова А.А., Радаєва В.В., Романовой Л.В., Сало І.В., Сахаєва В.Г., Селезньова А.В., Харічкова С.К., а серед зарубіжних - Dolan E.I., Kinney J.M. та інших. Дослідження являють собою складову частину науково-дослідних робіт Сумського державного аграрного університету за держбюджетними темами 1-97, 1-98, 14/1 “Рекомендації по формуванню та реформуванню фінансової інфраструктури Східного регіону України” під №196U017425, які виконувались на замовлення Мінагропрому України. Мета дослідження полягає у вивченні специфічних особливостей і закономірностей становлення і розвитку інфраструктури аграрного бізнесу Північно-Східного регіону, пошуку ефективних напрямків інтегрування в агропромисловий комплекс фінансових ресурсів в умовах багатоукладної економіки.У першому розділі “Ринкова інфраструктура аграрного бізнесу як обєкт економічних досліджень” вказується на те, що агробізнес - це економічна діяльність щодо забезпечення координаційної, інтеграційної й фінансово-інвестиційної взаємодії по виробництву, переробці і торгівлі с.-г. продукцією та одержання цій основі прибутку для сприяння власному економічному розвитку. створити механізм диференційованої (селективної) грошово-кредитної політики з метою забезпечення галузей реального сектору достатніми обсягами грошових капіталів, оборотних коштів, запровадити стимулюючий режим для банківських установ й інших представників фінансової інфраструктури, які займатимуться інвестуванням в довгострокові програми, проекти, що будуть повязані з підвищенням ефективності діяльності аграрного сектору; Для реалізації вказаних напрямків необхідно буде зосередити увагу на впровадженні якісно нових орієнтирів функціонування фінансової інфраструктури, що можливо за умовою прискореного розвитку певних інституцій, в особливості: земельних банків, інвестиційних банків, концернів, холдінгів, агропромислово-фінансових груп, фінансово-розрахункових центрів, фондів підтримки агробізнесу. Формування довгострокових кредитних ресурсів земельного банку можливо забезпечити за рахунок використання різних каналів, в т.ч.: цільових кредитів, частки страхових резервів НБУ, отриманих від комерційних банків, відрахування певної частини прибутку, отриманого комерційними банками, які в незначній мірі займаються або, взагалі, не здійснюють довгострокового кредитування, випуску та розповсюдження іпотечних облігацій, особливо серед комерційних фінансово-кредитних установ, як інструменту забезпечення їх ліквідності та платоспроможності, відрахування певної частки коштів, отриманих с.-г. товаровиробниками від виробничо-господарської діяльності, використання частки раніш повернених державних цільових кредитів, коштів приватних інвесторів, іноземних кредитів, частини власного прибутку, отриманого земельним банком.

Основний ЗМІСТ