Організаційно-економічний механізм регулювання заробітної плати і шляхи його вдосконалення (на матеріалах промислових підприємств України) - Автореферат

Відтак на практиці не сталося чіткого розмежування державного й договірного регулювання заробітної плати, не відпрацьовано нових підходів до них, залишаються низькими обсяг та ефективність роботи з оптимізації регулювання заробітної плати на національному, галузевому, регіональному й виробничому рівнях. Відсутність концептуально цілісного й методологічно обгрунтованого організаційно-економічного механізму регулювання заробітної плати в період трансформації економічних відносин в Україні зумовлює необхідність і актуальність системного дослідження цієї проблеми. “Підготовка рекомендацій щодо вдосконалення державно-договірного регулювання оплати праці”, на кафедрі управління трудовими ресурсами - за темою “Шляхи забезпечення ефективної зайнятості населення України в перехідній економіці” (Розділ: “Мотивація і стимулювання праці та регулювання заробітної плати”), що її включено до Координаційного плану наукових досліджень з проблем зайнятості населення і ринку праці України на 1996-2000 роки, затвердженого НАН України і Мінпраці України від 06.05.96 р., а також в Інституті економіки НАН України (на замовлення Адміністрації Президента України) - за темою № 2/1199 від 05.09.97р. 2) на основі критичного аналізу існуючих теорій розробити наукову концепцію соціально-економічної сутності заробітної плати, дослідити принципи її організації за умов ринкової трансформації економіки; обгрунтувати класифікацію функцій заробітної плати, дослідити їхній зміст і розробити принципову модель взаємодії; дослідити мотиваційний потенціал заробітної плати, її місце у системі мотивації трудової діяльності; 3) обгрунтувати складові організаційно-економічного механізму регулювання заробітної плати й розробити концепцію функціонування цього механізму з урахуванням особливостей перехідного періоду; дослідити сучасний стан регулювання заробітної плати на національному, галузевому, регіональному та виробничому рівнях;У дисертаційному дослідженні захищаються нові концептуальні, методичні та науково-практичні положення з формування, функціонування та підвищення ефективності організаційно-економічного механізму регулювання заробітної плати на промислових підприємствах України.Результативне реформування заробітної плати можливе лише з урахуванням динамічних змін на ринку праці, що зумовлює необхідність наукових досліджень теоретико-методологічних основ ринку праці та механізму його функціонування. Твердження про купівлю-продаж робочої сили як здатності людини до праці, що домінує в економічній літературі, є безпідставним, адже робоча сила невіддільна від людини-працівника. Ураховуючи форми і зміст трудової діяльності, особливості ринку праці, специфіку актів купівлі-продажу на ньому, доходимо висновку, що роботодавець купує не робочу силу або працю, а послуги робочої сили, право на тимчасове розпоряджання нею. Вартість товару “послуги робочої сили”, яка відповідає його суспільній оцінці, має встановлюватися на рівні, який узгоджує граничну корисність праці (цінність послуг для покупця - роботодавця) з умовами відтворення послуг робочої сили. Знаючи одночасно умови і попиту (корисності), і пропонування (витрат), можна визначати вартість послуг робочої сили.Аналіз поширених в економічній літературі визначень сутності заробітної плати, які до останнього часу домінували у вітчизняній економічній літературі й панують і досі за браком сучасної цілісної теорії заробітної плати, свідчить, що наявним підходам до розуміння заробітної плати властива ціла низка недоліків. По-друге, такі визначення не відбивають суті заробітної плати, а лише орієнтують на окремі принципи розподілу частини суспільного продукту (національного доходу) між учасниками виробництва. Тому трактувати сутність заробітної плати слід з урахуванням вартісної оцінки послуг робочої сили, розглядаючи її як вихідну в процесі зясування природи заробітної плати. Необхідно також урахувати, що: по-перше, заробітна плата формується на перетині виробництва та відносин обміну робочої сили; по-друге, заробітна плата має забезпечувати обєктивно необхідний для відтворення робочої сили й ефективного функціонування виробництва обсяг життєвих благ, які працівник має отримати в обмін за виконану роботу; по-третє, заробітна плата є водночас i макро-, i мікроекономічною категорією; по-четверте, заробітна плата - це важлива складова виробництва, її рівень повязаний як з потребами працівника, так i з самим процесом виробництва, його результатом, оскільки джерела коштів на відтворення робочої сили створюються у сфері виробництва, а їх формування не виходить за межі конкретного підприємства. По-пяте, для підприємства заробітна плата - це елемент витрат на виробництво, що включаються до собівартості продукції, робіт (послуг), i водночас головний чинник забезпечення матеріальної заінтересованості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці.Необхідність урахування всіх чинників, що впливають на параметри заробітної плати , потребує створення і функціонування певної організації заробітної плати.